Україна виступає за повну інтеграцію агросектору до єдиного ринку ЄС |
|
Вступ України посилить аграрний потенціал ЄС, але потрібен перехідний період - так вважає єврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен. Україна ж виступає за повну інтеграцію агросектору до єдиного ринку ЄС. Про це заявив у коментарі Укрінформу віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов. Він зауважив, що будь-які спеціальні підходи розширення ЄС щодо обмеженого переліку чутливих товарів, включно з їх параметрами, тривалістю та можливими супровідними заходами, зокрема інструментами підтримки адаптації сектору та розширення його можливостей на зовнішніх ринках, мають визначатися в межах переговорів про вступ. «Нашою відправною точкою залишається повноцінна інтеграція до Єдиного ринку, а можливі перехідні механізми мають бути обґрунтованими, пропорційними та обмеженими в часі», – сказав урядовець. Ченцов звернув увагу, що сьогодні ЄС має значний профіцит у торгівлі з Україною, а взаємозалежність і взаємодоповнюваність економік продовжують зростати навіть в умовах війни. Майбутня інтеграція українського агросектору, на думку віцепремʼєр-міністра, може ще більше посилити ці взаємні переваги та стати частиною відповіді на низку стратегічних викликів, які стоять перед ЄС, - від декарбонізації, зміцнення продовольчої безпеки та стратегічної автономності до забезпечення конкурентоспроможної європейської харчової промисловості та посилення позицій Європи на глобальних ринках. У цьому зв'язку Ченцов наголосив на важливості того, щоб у європейській дискусії про інтеграцію українського агросектору дедалі більше уваги приділялося не лише потенційним ризикам, а й стратегічним можливостям для об’єднаної Європи. Як повідомляв Укрінформ, 6 жовтня Європейська комісія запропонувала масштабну стратегію підготовки Євросоюзу до майбутнього розширення, в якій Україні відведено особливе місце, зважаючи на її значний потенціал у сфері продовольчої безпеки та оборони. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що Україна не може погодитися на модель членства в Євросоюзі, яка на постійній основі обмежувала б їй продаж певних харчових продуктів до блоку. |
|
|
|---|
|
Шведська SIDA оголосила конкурс концепцій проєктів із розмінування |
|
| Укрзалізниця отримає €130 мільйонів кредиту ЄБРР для підтримки стабільної роботи |
|
|
|---|
|
| У Первомайську на Миколаївщині за підтримки модернізують систему водопостачання |
|
|
|---|
|
Американсько-Український фонд схвалив рекордний пакет інвестицій: на що підуть кошти |
|
Фонд спрямує на нові проєкти понад $60 млн власних коштів. Очікується, що вони залучать до $1 млрд додаткового капіталу від сторонніх інвесторів. “Сьогодні Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови погодив серію довгоочікуваних проєктів зі сфер енергетики, критичних мінералів і технологій подвійного призначення. Кожен з них має високий рівень релевантності для України і США”, — зазначив заступник міністра економіки та довкілля України Єгор Перелигін. Зокрема, Фонд спільно з українською компанією BGV Group Management Фонд створить платформу для інвестицій у гірничі проєкти. Вона формуватиме портфель гірничодобувних проєктів на ранніх етапах розвитку в різних регіонах України. Першочергово йдеться про визначені родовища рідкісноземельних елементів, урану, берилію та цирконію. |
|
Відбудова України та її рух у ЄС значною мірою будуть справою жінок |
|
Тимчасові переселенки, яких спрощено називаємо біженками, – це величезна частина українського суспільства, яку Україна втратити не має права - Ярослава Хортяні, голова СФУЖО. Сьогодні Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО), яку вона очолює, об’єднує 33 організації з 30 країн. Після третьої міжнародної конференції «Українки світу в дії» у Лісабоні Хортяні розповіла кореспондентці Укрінформу, як українки, що виїхали після початку війни, змінюють закордонні громади, та чому Україна не має права втратити їхній людський капітал. Говорили також про протидію російській дезінформації, політичні права діаспори, повернення українців, відбудову держави та роль жінок у майбутній євроінтеграції України. |
|
|
|---|
|
Як Закарпаття перебудовує кордон на перспективу |
|
|
|---|
|
Закарпатська область – єдиний регіон України, що межує одразу з чотирма державами Євросоюзу. Проте сумарна пропускна здатність наявних КПП уже давно не відповідає потребам воєнного часу та зростальному товарообігу, тому область перезавантажує розвиток прикордонної інфраструктури. Як Закарпаття перетворюється на ключовий транспортний хаб, де перетинатимуться Середземноморський коридор та магістраль коридору Рейн – Дунай. Як на практиці реалізується стратегія розбудови прикордонної інфраструктури до 2030 року та які нові автомобільні й пішохідні локації з'являться на кордоні з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Деталі – у матеріалі Укрінформу. |
|
|
|---|
|
Разом із повномасштабною війною змінюється і система підготовки українських рятувальників |
|
Від аудиторії до місця удару: як війна змінює підготовку українських рятувальників. До традиційних пожеж, техногенних аварій і стихійних лих додалися наслідки ракетних і дронових атак. Рятувальники розбирають завали житлових будинків, працюють на пошкоджених об’єктах критичної інфраструктури, евакуйовують людей, проводять пошукові роботи й розмінування. Відповідно змінюються й вимоги до людини, яка приходить у систему ДСНС. Про те, як війна трансформує підготовку фахівців цивільного захисту і чому університету доводиться фактично навчати одночасно для потреб сьогодення та повоєнної України, — у матеріалі Укрінформу. |
|
Кадровий дефіцит в Україні спонукає бізнес до нових технологічних рішень - Мінекономіки |
|
Три з чотирьох українських компаній сьогодні повідомляють про нестачу працівників. Водночас майже 7 млн українців залишаються поза ринком праці, а понад 30% зареєстрованих безробітних мають вищу освіту. За таких умов автоматизація стає для бізнесу не просто способом оптимізувати окремі процеси, а одним із ключових інструментів підтримки продуктивності та конкурентоспроможності економіки. Як зазначив заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Циборт, "наше завдання - там, де працівників не вистачає, автоматизувати процеси, а тих, хто сьогодні поза ринком праці, повернути в нього". Про ці рішення та виклики говорили учасники конференції «Код економіки», організованої Мінекономіки спільно з Асоціацією IT Ukraine та Федерацією роботодавців України. Участь у заході взяли понад 300 представників держсектору, технологічних компаній, промисловості, агросектору, ритейлу, фінансового сектору та міжнародних партнерів. |
|
В Україні STEM-освіта має стати основою підготовки інженерів для відновлення держави - МОН |
|
В Україні розвиток STEM- та інженерної освіти є одним із пріоритетів, оскільки саме інженери потрібні для захисту, відновлення громад та створення інноваційних рішень.
Про це йшлося під час круглого столу «Суспільний діалог для освітнього успіху: досвід STEAM-лідерів як основа інженерного потенціалу та сталого розвитку України» в Укрінформі. Практичним досвідом впровадження STEM поділилися керівники закладів освіти. Зокрема, директорка Запорізької гімназії № 89 Ірина Патрушева розповіла, що за роки війни заклад пройшов шлях від окремих STEM-ініціатив до системної роботи всього педагогічного колективу. Читати далі |
|
|
|---|
|
Озимий клин цього року зменшиться на 15% - Висоцький |
|
Цього року скорочення посівних площ під озимими культурами буде незначним, і в середньому по клину озимих культур складатиме до 15%.
Таку оцінку озвучив міністр аграрної політики Тарас Висоцький під час щотижневої зустрічі з журналістами. “З наших опитувань виробників ми бачимо, що з урахуванням нинішніх економічних реалій, скорочення посівних площ під озимі культури буде незначним - до 15% загалом по озимому клину (ріпак, озима пшениця)”, - сказав Висоцький. Що стосується окремих культур, то, за словами міністра, аграрії вже фактично посіяли одну із найбільш ресурсних озимих культур ріпак, зменшивши його площі загалом приблизно на 7%. Зокрема, станом на 7 жовтня аграрії вже засіяли зерновими 2 520,2 тис. га, або 48,4% прогнозованої площі. |
|
"На сьогодні 7 551 агропідприємство залучило 51,92 млрд грн за цією державною програмою. Це показує високу ефективність пільгового фінансування і дієвість програми у непростих макроекономічних умовах", - йдеться у повідомленні. Найактивніше програмою доступних кредитів скористалися сільгоспвиробники Одеської області – 7,23 млрд грн залучили для 934 агропідприємств. Активно кредити також залучали аграрії Київської (4,9 млрд грн для 622 агропідприємств), Вінницької (4,85 млрд грн для 835 агропідприємств), Кіровоградської (4,80 млрд грн для 897 агропідприємств) та Харківської (3,62 млрд грн для 452 агропідприємств) областей. |
|
Директор ліцею Андрій Сірий, на позивний «Тренер», з перших днів повномасштабного вторгнення долучився до оборони столиці. Спочатку разом із добровольцями охороняв школу та допомагав на блокпостах, а згодом почав виходити на бойові чергування у складі мобільних вогневих груп. Олена Гиренко, на позивний «Льоля», понад 20 років працює вчителькою фізичної культури. Після початку повномасштабного вторгнення вона також приєдналася до добровольців. Чому вони стали на захист Києва та що допомагає продовжувати навчати дітей під час війни – дивіться у відео Укрінформу. Текстова публікація тут |
|
|
|---|
|
|
|
