Розсилка від Укрінформу "Відбудова-2026"

Вступ України до ЄС: політичний символ чи реальний процес

Шлях України до ЄС перейшов у практичну площину, однак найскладніші рішення для Києва та Брюсселю ще попереду.

Вступ України до Європейського Союзу, попри початок переговорів і завершення скринінгу законодавства, залишається складним багаторівневим процесом, успіх якого залежить як від внутрішніх реформ, так і від політичних рішень держав-членів ЄС.

Якщо раніше євроінтеграцію розглядали як довгострокову стратегічну мету, то після 2022 року вона перетворилася на важливий елемент безпекової архітектури Європи та один із пріоритетів зовнішньої політики і України, і самого ЄС.

У цих умовах європейська інтеграція перестала бути лише зовнішньополітичним курсом і дедалі більше сприймається як механізм комплексної трансформації держави, що охоплює інституційні, економічні та безпекові зміни.

Повномасштабна війна Росії проти України стала унікальним чинником, який водночас прискорив і ускладнив процес європейської інтеграції.

Аналітика

Німеччина допоможе Україні отримати обладнання для ТЕЦ із Латвії - Шмигаль

Перемовини про вступ до ЄС: Україна очікує на відкриття аграрного кластера до вересня

На конференції з відбудови України у Гданську очікують близько 5 тисяч учасників

В Україні запускають пільгове кредитування для бізнесу на відновлення майна

Більше новин:

Гроші ЄС до 2034 року: для ефективнішого виконання бюджету створюють фонд
ЄС виділить €75 мільйонів на відновлення укриття на ЧАЕС
Зеленський: Франція відновить саркофаг на ЧАЕС, а Швейцарія допоможе з об’єктами в Лаврі
Україна залучить €96 мільйонів позики у межах ініціативи ЄС «Шляхи солідарності»
Уряд погодив залучення €25 мільйонів гранту на відновлення водопостачання
Цифрова євроінтеграція: Україна та Єврокомісія погодили план обміну даними між держсистемами

Реставрація Успенського собору може тривати до двох років - гендиректор заповідника

«Президент дав доручення оперативно провести тимчасове відновлення покрівлі, щоб у разі дощів вода не потрапляла всередину собору. Уже сьогодні підвезли необхідні матеріали. Як повідомив мені у телефонній розмові міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, роботи з укриття покрівлі Успенського собору триватимуть понад 10 днів», - сказав намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Православної церкви України (ПЦУ), єпископ Авраамій в коментарі Укрінформу.

Загальне відновлення Успенського собору на території Києво-Печерської лаври після пошкоджень, завданих російською атакою, може зайняти близько двох років, - заявив генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.

Як відомо, Росія атакувала Києво-Печерську Лавру - святиню, якій майже тисяча років. Пошкоджено понад 80% покрівлі Успенського собору. Завдяки роботі рятувальників вдалося врятувати найбільший в Україні 25-метровий іконостас та інші культурні цінності.

Попередні збитки вже перевищують 500 млн грн., - про це написала у Фейсбуці віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Також на території Лаври пошкоджень зазнали 19 об’єктів, зокрема Вежа Івана Кущника, Скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства України, Національна історична бібліотека України та інші пам’ятки різних історичних періодів.

Загалом внаслідок атаки у ту ніч постраждали 29 об’єктів культури та культурної спадщини у Києві, Харкові та Дніпрі.

За словами віцепрем’єрки, Національна кіностудія імені Олександра Довженка через атаку росіян втратила найбільшу та найстарішу костюмну колекцію України - понад 100 тисяч костюмів і понад 3 млн одиниць одягу.

"Колекція зберігалася у сховищі із залізобетонним фундаментом та перекриттями, однак пряме влучання російських ракет його знищило. На території площею 16 гектарів і в усіх 18 будівлях комплексу після атаки не залишилося жодного цілого вікна", - -зазначила міністерка культури.

Суттєво постраждав і Мистецький арсенал. Музейну колекцію вдалося зберегти, але будівля потребує термінової допомоги із подоланням наслідків.

Відновлення «Мистецького Арсеналу» та кіностудії Довженка планують завершити до зими, насамперед ідеться про критичні елементи інфраструктури - покрівлю, вікна та двері, від яких залежить можливість роботи обох установ у холодний період. Про це під час брифінгу заявили генеральна директорка "Мистецького арсеналу" Олеся Островська-Люта та генеральний директор кіностудії імені Олександра Довженка Андрій Дончик.

У Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою

723561256_1455352279959637_8906932875745503497_n_3390cdc6

«З огляду на системний характер злочинних дій, спрямованих не лише проти окремих об’єктів культурної спадщини, а й проти національної ідентичності як такої, народні депутати України — члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики — зареєстрували проєкт закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо включення культурної складової до складу злочину геноциду» (№ 15331)», - йдеться у повідомленні профільного комітету ВР.

Очікується, що ухвалення документа забезпечить запровадження додаткових ефективних механізмів правового реагування на злочини держави-агресора, а також сприятиме розширенню інструментарію для притягнення винних до національної та міжнародно-правової відповідальності.

Ознайомитися

Держава працює над створенням фондосховищ на заході України - Бережна

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна заявила, що держава працює над створенням фондосховищ на заході України, однак не вказала точної локації об'єктів, оскільки Росія може завдати по них прицільного удару.

"Цього року уряд схвалив рішення, яке передбачає обов'язкову евакуацію музейних предметів із державної частини музейного фонду України з території, які розташовані в межах 50 км від лінії фронту. Саме це дозволяє нам швидше евакуйовувати предмети, щоб вони, не потерпали від російських атак. І таким чином, колекції переміщаються до безпечніших регіонів, щоб мінімізувати ризик їх втрати чи знищення", — сказала вона.

2030 рік – дуже життєздатний термін для вступу

Після того, як 15 червня у Люксембурзі під час другої Конференції з питань вступу між ЄС та Україною нашу державу привітали з відкриттям першого кластера переговорів, врешті настав час продуктивної роботи з боку Києва вже не просто на технічному, а офіційному рівні з виконання необхідних вимог для закриття кластера, який охоплює «фундаментальні питання», так звані «Основи». На черзі – відкриття п’яти інших кластерів. І як українська влада, так і Європейська комісія в обличчі єврокомісарки з розширення Марти Кос висловили сподівання, що цей крок буде зроблено вже у липні, тобто до початку літньої перерви в роботі євроінституцій.

Одним із головних драйверів євроінтеграційного процесу в Україні з боку Європейського Союзу та провідником європейських цінностей є посол ЄС в Україні Катарина Матернова, яка, до речі, сьогодні відзначає день народження. І саме сьогодні по гарячих слідах «мегадня» в процесі розширення ЄС, як його нарікли у Брюсселі, пані Матернова поспілкувалася з Укрінформом, аби підбити певні підсумки нинішнього етапу євроінтеграції України та окреслити подальші кроки, критично необхідні для реалізації багаторічного прагнення українців до членства в Євросоюзі.

Інтерв'ю

Мер Тростянця: Історичні суперечки не вплинули на партнерство з польським містом-побратимом

Українсько-польські історичні дискусії останнього часу не стоять на заваді розвитку партнерських відносин між Тростянцем на Сумщині та польським містом Богухвала Підкарпатського воєводства, які є містами-побратимами вже 13 років.

За його словами, під час урочистого заходу він вручив меру Богухвали Вєславу Конколю медаль «Тростянець — перше звільнене українське місто» на знак вдячності за підтримку Тростянецької громади у 2022 році. Він наголосив, що Богухвала активно допомагала українським біженцям та надавала українському місту гуманітарну допомогу, громади активно співпрацюють й донині.

У Львові французькі теслі долучаться до відновлення пошкодженої внаслідок обстрілу пам'ятки

У відновленні історичної спадщини у Львові, яка постраждала внаслідок російського обстрілу, братимуть участь французькі теслі, які допомагали відбудовувати Нотр-Дам.

«До Львова приїхали майстри французької асоціації «Теслі без кордонів», які брали участь у відновленні дерев'яних конструкцій собору Паризької Богоматері після пожежі 2019 року. Тут вони долучаться до відновлення даху пам'ятки архітектури, на пл. Соборній, 3, зруйнованої через ворожий обстріл 24 березня», - йдеться у повідомленні Львівської міської ради.

Чи потрібно зберігати релоковані обласну, міські та сільські військові адміністрації окупованої частини Луганщини?

Останнім часом усе частіше можна чути розмови про необхідність ліквідації адміністрацій, релокованих з окупованих територій. Проблемою переймається широке коло громадян – від народних обранців до анонімних коментаторів у соціальних мережах, а одна фейсбучна група навіть провела опитування серед внутрішньо (і зовнішньо) переміщених осіб: «Чи потрібно зберігати обласну, міські та сільські військові адміністрації Луганщини?» Скільки всього респондентів брали в ньому участь, не вказано, але 72% рішуче відмовили в праві на існування всім рівням ВА.

Репортаж

Понад 500 тисяч злотих за чотири дні: у Польщі зібрали кошти на викуп автобусів для Вінниці

Станом на сьогодні участь в акції взяли участь понад 6,5 тисячі осіб, зібрані вже понад 520 тисяч злотих (понад ₴6,2 мільйона), передає Укрінформ.

Як зазначили ініціатори акції - Благодійний фонд «Сікорки в Україні» - на фандрайзинговій платформі Zrzutka.pl, влада Кельце планувала передати Вінниці 15 списаних міських автобусів Solaris, однак місцеві праві політики виступили проти передачі транспорту Україні. У результаті мер Вінниці відкликав прохання про отримання автобусів, щоб не загострювати польсько-українську суперечку. Організатори збору коштів наголошують, що для Вінниці питання громадського транспорту має важливе значення в умовах війни.

Відмовитись від розсилки

Відправлено через