Мусимо готувати всю діаспору, весь народ до боротьби - Павло Ґрод, президент СКУ

В Україні 11,7 мільйона тонн відходів від руйнувань: 70% можна переробити для використання у відбудові

Згідно з документом, підготовленого ПРООН в Україні, станом на вересень 2025 року на підконтрольних Україні територіях утворилося близько 17,2 млн т відходів від пошкоджених і зруйнованих житлових будинків. Частину з них уже вивезено та розміщено на полігонах, однак близько 11,7 млн т досі потребують розчищення, сортування та подальшої переробки.

Водночас дослідження показало, що за належної організації цього процесу до 70% таких відходів — близько 8,2 млн т — можуть бути перероблені та повторно використані для потреб відбудови.

Зокрема, вторинна сировина може використовуватися для виробництва широкого спектра будівельних матеріалів. Дослідження визначає 50 видів продукції, які потенційно можуть виготовлятися в Україні з використанням перероблених відходів від руйнувань, серед них — цемент, товарний бетон та збірні бетонні конструкції.

За висновками експертів, розвиток системи рециклінгу відходів від руйнувань дозволить не лише зменшити навантаження на полігони та природні ресурси, а й створити додаткове джерело матеріалів для масштабної відбудови країни.

Після підриву в ніч на 6 червня 2023 року російськими окупантами греблі Каховської ГЕС дно колишнього водосховища почало швидко заростати вербою. За змінами, що відбуваються на цій території, спостерігають українські вчені-природоохоронці, й у травні відбулася їхня чергова експедиція.

Про її результати та перші висновки говоримо з членом правління Української природоохоронної групи, доктором біологічних наук, професором кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іваном Мойсієнком.

Західні мери дедалі більше цікавляться українським досвідом безпекової стійкості громад, тоді як українським містам потрібна європейська експертиза для підготовки якісних інфраструктурних проєктів за міжнародними стандартами. Про це йшлося під час спеціальної сесії, присвяченої підтримці українських міст, на міжнародному саміті мерів Urban7 у французькому місті Нансі в межах головування Франції у G7, передає кореспондентка Укрінформу. 

Заступник міського голови Херсона Віталій Білобров розповів, що попри постійну небезпеку в Херсоні продовжують працювати базові служби, а міська влада вже розробляє стратегію майбутнього розвитку та розширює міжнародні партнерства. «Ми, першими в Україні, а можливо навіть у світі, створили підземний перинатальний центр. Ми створили дві операційні - і це також під землею. Для нас дуже важливо підтримувати нормальне життя навіть у таких умовах», - наголосив він.

Міський голова міста-героя Миколаєва Олександр Сєнкевич розповів, як ворог у квітні 2022 року зруйнував водогін, і відтоді місто живе без питної води у водопровідній мережі, а жителі отримують її через свердловини та пункти видачі. «Однак ми вирішили не бути лише жертвою війни, а використати цю війну як поштовх, який допоможе змінити наше місто. Ми почали переосмислювати майбутнє Миколаєва - що ми робитимемо після війни, яким буде міське планування, які зміни зможемо здійснити», - поділився Сєнкевич.

За його словами, Миколаїв разом із Харковом долучився до проєкту Європейської економічної комісії ООН щодо українських міст і працює над новим баченням післявоєнного розвитку, зокрема з урахуванням промислової спадщини міста.

Як повідомляє офіційний сайт міністерства, одним із проєктів, який нині предметно опрацьовується, є будівництво льодової арени в Києві на базі Олімпійського фахового коледжу імені Івана Піддубного - відокремленого структурного підрозділу Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Під час робочого візиту до коледжу представники Мінмолодьспорту, ДУ «Укрспортзабезпечення» та керівництво закладу оглянули локацію для можливого будівництва об’єкта та обговорили подальші кроки реалізації проєкту.

Для майбутньої арени вже передано обладнання, врятоване з Херсона, яке раніше було закуплене коштом державного бюджету на суму 70 млн грн. Воно збережене, перебуває у робочому стані та може бути використане після створення відповідної інфраструктури. Наступним кроком має стати будівництво каркасного манежу. Відповідний проєкт уже розроблено, наразі він проходить експертизу, яку планують завершити до 1 серпня цього року.