Трудові іммігранти в Україні: між порятунком для економіки та ризиками для суспільства |
|
|
|---|
|
Успішне економічне відновлення потребує 4,5 мільйона додаткових працівників. Чим ризикуємо, якщо це будуть іноземці-іммігранти?
Вітчизняному бізнесу, за оцінками експертів, не вистачає більш як 3 млн працівників. Після війни, якщо повернення додому українських біженців затягнеться і якщо повертатися вирішать не всі, потреба в кадрах лише загострюватиметься. В Мінекономіки підрахували: для щорічного зростання ВВП на 7% до 2030 року країна додатково потребуватиме 4,5 мільйона працівників. Один із найпростіших, здавалося б, шляхів подолання кадрової проблеми – залучення трудових мігрантів із-за кордону. І з різних регіонів України уже надходить інформація про приїзд «екзотичних» працівників з Непалу, Індії, Бангладеш. Такі повідомлення провокують дискусії про потенційні ризики масового напливу зовнішніх трудових мігрантів. Особливо, зважаючи на оцінки експертів, згідно з якими щорічна потреба в залученні іммігрантів може сягати 300 тисяч осіб.
|
|
В Україні працюють лише 13 мільйонів людей, тому потрібна реформа - Соболєв Новий Трудовий кодекс має закріпити сучасні правила на ринку праці, дати чіткі гарантії працівникам, передбачуваність – роботодавцям, зробити роботу доступнішою, а трудові відносини – більш прогнозованими. Про це заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев під час форуму «Ринок праці для економіки майбутнього: оновлення трудового законодавства України». «Україна не може далі відкладати оновлення трудового законодавства. Нам потрібно підтримати рамки в першому читанні і продовжувати роботу над Трудовим кодексом у парламенті. Цей кодекс – один з інструментів нашої нової політики зайнятості. Він має дати сучасні правила для легальної зайнятості, чіткі гарантії для працівників, передбачувані процедури для роботодавців», - сказав міністр. На сьогодні на підконтрольній Україні території, за інформацією Соболева, проживають близько 31 млн людей, з яких працюють приблизно 13 млн, а сплачують ЄСВ лише 10,5 млн. Крім того, ще десь 2,3 млн осіб з інвалідність виключені з ринку праці, ще 800 тис. людей віком до 60 років, які отримують пенсію і не працюють. Також значна кількість жінок і молоді стикаються з певними бар’єрами при працевлаштуванні. |
|
|
|---|
|
| Мінрозвитку та Світовий банк обговорили подальшу реалізацію проєкту HOPE |
|
|
|---|
|
Відновлення енергетики: українські банки профінансували проєкти на ₴45,9 мільярда |
|
| |
|---|
|
"Харків узяв на себе місію, щоб наші захисники бачили, за що вони воюють. І коли боєць приїжджає з окопу на два дні в місто і бачить доглянуті клумби, чисті парки, освітлені вулиці – бачить цивілізацію насправді, яку він захищає там. До мене часто підходять військові в парках і кажуть: Ігорю Олександровичу, дякуємо, що місто живе, дивлячись на це, ми розуміємо заради чого стоїмо. Днями вітали наших прикордонників – і те ж саме, також дякували за вигляд міста. Це психологічний стан і мешканців, і захисників – і це теж лінія оборони. Підкреслюю: це теж лінія оборони! Якщо ми перетворимо Харків на сіру руїну, ворог переможе психологічно ще до того, як випустить ракети. Допомога фронту, соціальний захист і збереження людського обличчя міста – це наші три кити. Ми тримаємося і показуємо всьому світу, що Харків живий, бореться і буде розвиватися попри все". |
|
Війна і гроші: як Україна стала ключовим фактором економічної безпеки ЄС |
|
Війна Росії проти України сьогодні визначає не лише безпекову ситуацію в Європі, а й економічну стабільність усього східноєвропейського регіону. Саме тому справедливий і тривалий мир дедалі частіше розглядають як ключову умову майбутнього розвитку Європи.. Російсько-українська війна давно вийшла за межі двостороннього військового конфлікту. Вона впливає на глобальні ринки, енергетичну безпеку, логістику, фінансову стабільність Європейського Союзу та формує нову політичну й економічну реальність регіону. Саме тому в міжнародних політичних колах дедалі частіше звучить думка: майбутнє України нерозривно пов’язане з майбутнім усієї Європи. Одним із підтверджень цього стала міжнародна конференція “Strengthening Economic and Financial Resilience of the EU Eastern Border – Search for Strategic and Coordinated Actions”, що відбулася у Вільнюсі. Під час заходу міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що справедливий і тривалий мир для України є ключовою передумовою економічної трансформації всієї Східної Європи. Ця теза стала центральною у його виступі, однак, її значення виходить далеко за межі дипломатичного формулювання. Ідеться про фундаментальні зміни в розумінні безпеки, економіки й ролі України в новій архітектурі Європи.. |
|
|
|---|
|
Викрадене мистецтво, збережене в артпринтах |
|
Нещодавно відкрилася друга виставка, в якій представлено викрадену російськими окупантами колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка високоякісними артпринтами. Цього разу експозицію розмістили в Міністерстві закордонних справ України – щоби постійно привертати в Києві увагу представників інших держав до воєнних злочинів РФ, які країна-агресор скоює безпосередньо у сфері української культури. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга зазначає, що гру в нейтральність мистецтва Москва активно використовує, щоб нав’язати власні наративи і просувати власну версію реальності, водночас щодня вбиваючи цивільних людей у нашій країні. «Ми невпинно пояснюємо це партнерам і відкриваємо очі тим, хто ще не побачив за цією "нейтральністю" реального інструменту агресії», – каже глава МЗС. Укрінформ відвідав відкриття виставкового проєкту «Повернення пам'яті. Викрадене мистецтво, збережене в музейних артпринтах. Херсонська колекція». Розповідаємо про 30 картин, які обрали для нагадування про незаконне вивезення фурами в останні дні тимчасової російської окупації Херсону восени 2022 року із обласного художнього музею 10 785 одиниць зберігання. |
|
|
|---|
|
Міжнародні організації торік надали майже ₴50 мільйонів допомоги агрокомплексу Донеччини |
|
«У 2025 році аграрії області отримали міжнародну допомогу від Продовольчої та сільськогосподарської організацій ООН (FАО) та Мercy Corps на загальну суму 49,8 млн. грн», - повідомила заступниця директора департаменту АПК та земельних відносин Донецької обласної військової держадміністрації Олена Рибакова. За її словами, від Мercy Corps 97 сільгоспвиробників Донеччини у минулому році отримали грошову допомогу на підтримку молочного скотарства, бджільництва, овочівництва на загальну суму 38,2 млн грн. Рибакова зазначила, що у 2025 році міжнародну допомогу отримали 2000 домогосподарств Новодонецької, Краматорської та Андріївської територіальних громад, а 800 домогосподарств найбільш вразливих категорій населення цих громад отримали сертифікати у розмірі 16 тис. грн на придбання інвентаря. |
|
Двічі релокований Луганський медуніверситет попри переїзди залишився вірний клятві Гіппократа й Україні |
|
Луганський медуніверситет пережив релокацію двічі: спочатку, після подій 2014 року – з Луганська в Рубіжне, а вже у квітні 2022 року – у Рівне. Заклад не зник з мапи українських вишів – тут ні на день не припиняли навчального процесу. Чи цінують у Рівному такий ресурс, як виш розвивається, чого потребує – про це говорили в Рівному під час заходів, присвячених 70-річчю університету. А ще Укрінформ розповість про студентів, викладачів та випускників Луганського медуніверситету. |
|
Після того, як на Закарпаття релокувалися сотні підприємств із прифронтових регіонів, область зіткнулась із серйозним дефіцитом кадрів. Прогалини намагаються заповнити різними способами, один із них – подружити бізнес із молоддю, яка саме обирає професію. Аби "заматчити" роботодавців із майбутніми працівниками, час від часу проводять ярмарки професій. Днями в Ужгороді пройшов масштабний фестиваль кар’єри, де на одному майданчику зібралися представники 42 підприємств і закладів профтехнічної та вищої освіти – щоб показати школярам та студентам, що на Закарпатті нині можна знайти роботу із непоганою зарплатою й не варто виїжджати за кордон. Читати |
|
МОН оголосило конкурс на створення хабів перенавчання у профтехах |
|
Міністерство освіти і науки України спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансування уряду Японії оголосили конкурс на створення хабів перенавчання та перекваліфікації на базі закладів професійної освіти. Читати |
|
Кіно реабілітує поранених: дивись українське |
|
У семи областях у лікувальних закладах показують фільми в одинадцятьох спеціально обладнаних залах. Для реалізації ініціативи не залучають бюджетних коштів. Усім необхідним забезпечують меценати і соціально відповідальний бізнес. Кожний кінопростір оснащують професійними проєктором та екраном, якісним звуковим комплектом, пультом, ноутбуком, мікрофонами. Доброчинці купують обладнання, а фахівці Асоціації «Дивись українське!», яка ініціювала цей проєкт, здійснюють інсталяцію, технічне налаштування та навчають персонал медзакладів працювати з обладнанням. Після запуску кінопростори функціонують на постійній основі. |
|
|
|---|
|
|
|
