ЄС остаточно схвалив кредит для України на €90 мільярдів |
|
|
|---|
|
Рада ЄС сьогодні ухвалила останній ключовий законодавчий акт, який лежить в основі кредиту ЄС Україні на суму 90 мільярдів євро, узгодженого Європейською радою у грудні 2025 року - що дозволить Європейській комісії розпочати виплати якомога швидше, у другому кварталі 2026 року.
«Кредит допоможе покрити найнагальніші бюджетні потреби країни та потреби оборонної промисловості у 2026 та 2027 роках у рамках надійної та умовної системи. Фінансування буде пов’язане із суворим виконанням умов з боку України, таких як дотримання верховенства права, включаючи боротьбу з корупцією», – повідомляє пресслужба Ради ЄС. Зазначається, що поправки до регламенту ЄС щодо багаторічної фінансової рамки, прийняті сьогодні, підтверджують, що кредит на підтримку України буде фінансуватися за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу та буде підкріплений бюджетним резервом ЄС. «Кредит має бути погашений за рахунок репарацій, що Росія має виплатити Україні», - наголошується в повідомленні. Нагадується, що Рада ЄС ще 24 лютого ухвалила регламент про створення самого кредиту на підтримку України, а також регламент, що дозволяє надходження коштів через Механізм підтримки України (Ukraine Facility) – спеціалізований інструмент ЄС для надання Україні стабільної та передбачуваної фінансової підтримки. Регламент щодо кредиту на підтримку України був узгоджений у рамках процедури посиленої співпраці за участю 24 держав-членів, без залучення Угорщини, Словаччини та Чехії. Виплати стануть доступні відповідно до фінансових потреб України, визначених фінансовою стратегією, підготовленою владою України, пояснили в Раді ЄС. У пресслужбі нагадали, що після позитивної оцінки стратегії України Європейська комісія 1 квітня 2026 року подала пропозицію щодо імплементаційного рішення Ради ЄС, яким схвалюється ця позитивна оцінка та надається фінансова та економічна допомога Україні. Це імплементаційне рішення Ради ЄС, також прийняте сьогодні, передбачає, що Україні має бути надано 45 мільярдів євро для сприяння реалізації Стратегії фінансування України у 2026 році з наступним розподілом: 8,35 мільярда євро через макрофінансову допомогу, 8,35 мільярда євро через Механізм підтримки України (Ukraine Facility) та 28,3 мільярда євро на підтримку оборонно-промислового потенціалу України. |
|
Інвестиції в Україну: Кос розповіла про підписання у Брюсселі угод на понад €1 мільярд |
|
Єврокомісія та ЄБРР підписали під час бізнес-саміту Україна-ЄС у Брюсселі дві гарантійні угоди на €363 мільйони, а також угоду про виділення €600 мільйонів Європейському інвестиційному банку. Крім того, підписана угода на €95 мільйонів зі словацьким Eximbanka для підтримки електроенергетики України. «Зараз гарний час для інвестування в Україну», – сказала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, наголосивши, що Україна стає одним із найважливіших стратегічних напрямків для інвестування в Європі. Окрім того, на бізнес-форумі Україна-ЄС підписали угоди про спільні підприємства. Данська компанія GomSpace та українська компанія STETMAN запускають спільне підприємство в Україні для розробки можливостей суверенного супутникового зв'язку. GomSpace та український партнер STETMAN сьогодні підписали відповідну угоду за участю представників Генерального директорату ЄС з питань розширення та Східного сусідства, Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та уряду України. Згідно з угодою, партнери продовжать створення спільного підприємства UASAT в Україні для забезпечення Україні можливості суверенного супутникового зв'язку подвійного використання. Також українська компанія TENCORE та французька компанія SHARK ROBOTICS оголосили про підписання Меморандуму про взаєморозуміння, що об'єднує досвід світового лідера в галузі виробництва роботів для пожежогасіння з одним з провідних гравців у сфері бойової робототехніки в Україні. |
|
|
|---|
|
Хорватський виробник машин з розмінування інвестує у локалізацію в Україні |
|
| |
|---|
|
Від початку року на потреби освітніх закладів і лікарень передали 110 генераторів |
|
| Міжнародна морська організація допоможе Україні провести комплексну оцінку збитків у галузі |
|
|
|---|
|
Анка Фельдгузен, бізнес-омбудсмен в Україні |
|
У січні 2026 року Кабмін призначив Анку Фельдгузен очільницею Ради бізнес-омбудсмена в Україні. Її обрання на роль головного медіатора між державою та приватним сектором не було випадковим – пані Фельдгузен має багаторічний досвід роботи у нас, зокрема на посту Надзвичайного та Повноважного посла Німеччини в Україні. Що дозволяє їй сьогодні без рожевих окулярів дивитися на стан багатьох справ. У січні - березні 2026 року Рада бізнес-омбудсмена вже розглянула понад 200 скарг підприємців на органи влади, за 120 з них вдалося вирішити питання. На її думку, невеликі компанії є основними «клієнтами» Ради бізнес-омбудсмена через доступність послуг - допомога з боку Ради для них є безкоштовною. «…малий і середній бізнес мають не тільки менше грошей для юристів, але й менше часу на скарги, на відміну від великих фірм. Тому зрозуміло, чому вони до нас звертаються», - додала бізнес-омбудсмен. |
|
Купівля ПІН Банку польською фінтех-компанією є сигналом віри у відбудову України - Дуда |
|
Придбання українського ПІН Банку польською фінтех-компанією ZEN.com є свідченням довіри до України та сигналом готовності європейського бізнесу інвестувати у її післявоєнне відновлення. Про це під час виступу на пресконференції у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) сказав Анджей Дуда, експрезидент Республіки Польща та член наглядової ради фінтех-компанії UAB ZEN.COM. За його словами, угода, в межах якої фінтех -компанія компанія ZEN.com , що належить польському підприємцю Давіду Рожеку, викупила неплатоспроможний банк у Фонду гарантування вкладів, має значення, що виходить за межі звичайної бізнес-транзакції. «Це не просто купівля банку. Це сигнал того, що ми віримо в Україну, що війні скоро настане кінець і почнеться відбудова, і ми хочемо брати активну участь у цьому відродженні», - наголосив він. У коментарі Укрінформу Мацей Ринажевський, директор зі стратегії та розвитку ZEN.com заявив, польська фінтех-компанія ZEN.com, яка купила 100% акцій неплатоспроможного АТ «Перший інвестиційний банк» (ПІН Банк), не планує найближчим часом виходити на банківський ринок з послугами кредитування. Він підкреслив, що стратегія нового власника передбачає перетворення ПІН Банку на сучасну цифрову інституцію, яка фокусується на широкому колі платіжних та транскордонних фінансових послуг, як для фізичних, так і для юридичних осіб. “Експансія в Україну для нас логічний крок, тому що ми сьогодні вже обслуговуємо сотні тисяч українців, які зараз проживають на території Європи. Вони, як мінімум, потребують послуги дешевих та надійних грошових переказів, які ми плануємо активно розвивати також в Україні, використовуючи наші технологічні діджитал-рішення”, - сказав Ринажевський. |
|
Обʼєднання енергоринків України та ЄС, що це означає |
|
Президент України підписав ухвалений парламентом закон щодо імплементації норм права Європейського Союзу та інтеграції енергетичних ринків. На практиці це означає, що: будуть запроваджені механізми міждержавного балансування генерації та споживання електроенергії (зокрема - через європейські балансуючі платформи), що є важливим чинником підвищення надійності роботи як для НЕК «Укренерго», так і для операторів систем передачі країн ЄС; Укренерго отримає можливість обміну та/або спільного використання резервів з іншими європейськими операторами системи передачі (ОСП); передбачено розширення можливостей участі споживачів у ринку електричної енергії та розвиток розподіленої генерації, зокрема - через агрегацію, реагування попиту (demand response); врегульовано правові засади сполучення ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку (market coupling) з відповідними сегментами енергоринку ЄС. Це створює передумови для зростання ліквідності та поглиблення інтеграції торгівлі електроенергією з країнами ЄС; врегульовано правила призначення номінованих операторів ринку електричної енергії (NEMO) у конкурентній моделі, що є необхідною передумовою для сполучення українських сегментів РДН та ВДР з відповідними сегментами ринку ЄС; передбачено впровадження передиспетчеризації як окремого механізму управління системними обмеженнями та перевантаженнями, що підвищить ефективність їхнього застосування за ринковими правилами, сумісними з європейською практикою. «Механізми міждержавного балансування та взаємного доступу до резервів суміжних системних операторів - це те, що вже давно було вимогою часу. Це підвищить нашу спільну енергетичну стійкість та позитивно вплине на вартість електроенергії для споживачів. Адже якщо у когось виникає дефіцит потужності, а у сусідів - навпаки є надлишок генерації (наприклад, через ефективну роботу сонячних електростанцій), то завдяки спільним ринковим правилам та простій процедурі доступу до міждержавних перетинів ситуація вирівнюється. В одних зникає або зменшується дефіцит, а іншим не потрібно обмежувати власну генерацію через надлишок потужності", - зазначив голова правління Укренерго Віталій Зайченко. На його переконання, нині необхідно максимально збільшувати технічну можливість міждержавних перетинів та втілювати передбачені оновленим законодавством регуляторні зміни для подальшого об’єднання українського і європейського енергоринків. Також у компанії нагадали, що ухвалення нового закону відкриває шлях для отримання Україною 500 млн євро за європейською програмою Ukraine Facility. |
|
|
|---|
|
Чому досвід України є унікальним для світової ядерної безпеки |
|
Уроки Чорнобиля досі не засвоєні. «Чорнобиль – це наше і минуле, і майбутнє. Роботи з цією станцією триватимуть ще як мінімум 100 років», – говорить пначальник відділу контролю експлуатації ЧАЕС Олександр Григораш. На його думку, саме війна в Україні може стати поштовхом до змін у глобальній системі ядерної безпеки – якщо світ нарешті зробить висновки. |
|
Журналісти закликали міжнародну спільноту посилити підтримку прифронтової преси в Україні |
|
|
|---|
|
Учасники українсько-шведського онлайн-форуму прифронтової преси «Журналістика як рятівний зв’язок у часи війни» закликали міжнародну спільноту посилити підтримку локальних медіа прифронтових регіонів України. Учасники форуму звернулися до Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейської комісії та Європейського парламенту, а також двосторонніх партнерів із закликом посилити підтримку локальних медіа прифронтових регіонів і зробити це пріоритетом міжнародного порядку денного. Серед пріоритетних напрямів підтримки, визначених у резолюції: - фінансова підтримка — розширення доступу до гнучких механізмів, що дозволяють покривати операційні витрати редакцій. Учасники окремо відзначили ефективність партнерства між TU та НСЖУ, яке для частини прифронтових редакцій є критичною умовою виживання;
- технічна підтримка — забезпечення редакцій джерелами енергії, засобами зв’язку, захисним спорядженням і технологіями виявлення дронів;
- безпека журналістів — підтримка програм безпеки, які реалізують українські професійні організації;
- інституційна підтримка мережі — забезпечення сталості роботи Центрів журналістської солідарності НСЖУ;
- звільнення журналістів — посилення міжнародних зусиль для звільнення українських журналістів із російського полону.
У довгостроковій перспективі резолюція наголошує на потребі визнати локальні медіа частиною критичної інфраструктури України, яка потребує системної державної та міжнародної підтримки. Документ також передбачає інвестиції у відновлення та модернізацію медіаінфраструктури як складову післявоєнної відбудови та розвиток довгострокових партнерств між українськими та міжнародними медіаорганізаціями. |
|
|
|---|
|
Мінекономіки запускає єдину платформу аграрних знань та інновацій AKIS |
|
Запуск платформи став можливий за сприяння проєкту Європейського Союзу «Підтримка у приведенні українського законодавства, політики та інституцій у відповідність до acquis ЄС у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій» (EU4SmallFarms). За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дениса Башлика, AKIS є елементом євроінтеграції з практичним змістом і має зробити знання доступнішими для фермерів. |
|
У Ягідному соціальну інфраструктуру відбудовують з укриттям |
|
Населений пункт постраждав під час окупації російськими військами у березні 2022 року. Тоді було пошкоджено майже все село: житлові будинки та інфраструктура. У Ягідному на Чернігівщині тривають роботи з відновлення, зокрема відновлюються будинки також буде проведено ремонт вулично-дорожньої мережі, зведення громадської будівлі з укриттям, будівництво бювету питної води та облаштування меморіалу. |
|
Три проєкти з України здобули європейську культурну премію |
|
Європейська комісія та Europa Nostra оголосили цьогорічних переможців престижної премії у сфері спадщини - European Heritage Awards/Europa Nostra Awards, серед яких є і українські проєкти. Зокрема, у категорії «Залучення громадян і підвищення рівня обізнаності» відзначено проєкт "Збереження мистецтва Поліни Райко та пам’яті про неї", місто Херсон. У категорії «Борці за збереження спадщини» відзначено Mарину Гриценко з Чернігова (посмертно) та київську організацію «Музей відкрито на ремонт». |
|
|
|---|
|
|
|
