Fast-track фінансування для швидшого відновлення після обстрілів |
|
|
|---|
|
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба зустрівся з комісаркою Європейського Союзу з питань цивільного захисту, гуманітарної допомоги та управління кризовими ситуаціями Аджою Лябіб.
Сторони обговорили, зокрема, щоденні виклики, з якими стикається Україна: як швидко відновлювати енергетику, воду й тепло після ворожих атак, як зробити системи життєзабезпечення стійкими до нових ударів. Окрему увагу приділили розширенню EU Civil Protection Mechanism і rescEU – механізмів цивільного захисту ЄС та їхніх резервів, а також запуску fast-track фінансування, яке дасть можливість прискорити відновлення після ворожих атак. «Такі інструменти мають бути враховані у новій фінансовій програмі підтримки ЄС – Ukraine Support Loan 2026-2027», – зазначив віцепрем’єр. |
|
Кулеба на конференції у Брюсселі розповів про досвід України у захисті інфраструктури |
|
Євросоюз зібрав чиновників, експертів та представників громадянського суспільства, щоб обговорити готовність ЄС, держав-членів та суспільств до кризових ситуацій. Обговорення відбулося у рамках спеціалізованої конференції, яка проходила 23-24 березня у Брюсселі. Захід відкрила єврокомісарка з питань готовності та управління кризами Аджа Лябіб, яка підкреслила, що Європейський Союз має бути готовим до більш небезпечного світу та зробити готовність способом мислення. На конференцію був запрошений віцепрем’єр-міністр з відновлення України - міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, адже єврочиновники визнають: досвід стійкості України в умовах повномасштабної війни – неоціненний. На полях заходу Укрінформ поспілкувався з віцепрем’єром, який розповів про запити європейських партнерів, допомогу, на яку розраховує Україна для кращого захисту критичної інфраструктури, а також підготовку до наступної зими. |
|
|
|---|
|
Робота українських портів під обстрілами стала прикладом для країн Перської затоки - Spiegel |
|
|
|---|
|
Як нагадує газета, після часткової блокади Росією Чорного моря на початку повномасштабної війни 130 вантажних суден залишилися заблокованими в українських портах, а мільйони тонн зерна не могли бути експортовані. У 2022 році за посередництва ООН і Туреччини було укладено зернову угоду, що дозволила частково відновити судноплавство. Пізніше Росія вийшла з неї, однак Україна змогла самостійно відновити роботу морських маршрутів. З літа 2023 року діє український зерновий коридор, який проходить ближче до узбережжя і забезпечує експорт продукції. Водночас робота портів відбувається під постійною загрозою атак. Щоб мінімізувати ризики, запровадили жорсткі правила заходу та виходу суден, обмежили час операцій, а також застосовують альтернативні канали зв’язку через загрозу кібератак. "Обробка суден нині відбувається за суворішими правилами. Українські військові перевіряють судна за 10-12 морських миль від порту. Вхід і вихід здійснюється у визначені часові вікна. Судна більше не можуть стояти на якорі тижнями, як це було до війни. Після масштабних хакерських атак частину комунікації перевели навіть на факси", - йдеться у матеріалі. |
|
Віта Коваленко, депутатка міської ради нідерландського міста Дордрехт: Як українка, я не боюся боротися і готова діяти |
|
|
|---|
|
Українка Віта Коваленко, яка вже майже 20 років проживає у Нідерландах, увійшла до складу міської ради міста Дордрехт за результатами місцевих виборів. Коваленко представляє партію D66, політичну силу чинного прем’єр-міністра Нідерландів Роба Єттена, і посіла третє місце за підсумками голосування, що забезпечило їй мандат у міській раді. Новообрана депутатка прагне зосередитися на питаннях інтеграції, підтримки громад і розвитку міста Дордрехт, а також підтримки України й українців. Шлях до міської ради через волонтерство, боротьбу з російською пропагандою, амбітні плани та рішучі дії – про усе це Віта розповіла в інтерв’ю кореспонденту Укрінформу в Гаазі одразу після оголошення результатів виборів. |
|
|
|---|
|
Міністерство розвитку громад та територій разом з Агентством відновлення продовжують цього року системну модернізацію прикордонної інфраструктури задля збільшення пропускної здатності та посилення економічної інтеграції України з Європейським Союзом. - “Порубне – Сірет” (кордон з Румунією). У межах проєкту “Механізм сполучення Європи” (CEF) передбачено будівництво додаткових смуг для руху вантажного транспорту на в’їзд в Україну, встановлення вагового обладнання для митного контролю та облаштування майданчика для відстою великовагових транспортних засобів. Після завершення реконструкції пропускна здатність зросте на 300 вантажних автомобілів на добу.
- “Лужанка – Берегшурань” (кордон з Угорщиною). Проєкт реалізується на умовах співфінансування за грантові кошти у рамках програми CEF. Реконструкція передбачає розширення інфраструктури, будівництво нових адміністративних будівель, вагових комплексів, зон огляду, майданчиків накопичення транспорту, а також створення пішохідної інфраструктури. Після завершення проєкту пропускна здатність дозволить забезпечити оформлення 1300 легкових авто, 240 вантажівок та 30 автобусів.
- “Ужгород – Вишнє-Нємецьке” (кордон зі Словаччиною). Тут триває реконструкція пасажирської частини пункту пропуску. Проєкт передбачає створення нових смуг руху для легкових автомобілів та автобусів, будівництво павільйонів митного та прикордонного контролю, навісів і зон поглибленого огляду. Реконструкція дозволить збільшити пропускну здатність щонайменше на 20% від поточної.
- “Біла Церква – Сігету Мармацієй”. Перша черга будівництва передбачає створення дорожньої інфраструктури, укріплення берегової лінії, будівництво дороги та освітлення, облаштування 7 смуг руху, зон огляду та необхідної експлуатаційної інфраструктури.
Це дасть змогу забезпечити більш зручну логістику та умови роботи перевізників, зменшити черги, зробити перетин кордону більш прогнозованим та посилити інтеграцію України до європейських транспортних мереж. |
|
|
|---|
|
Волонтерка із Закарпаття Ірина Світлик щодня готує та передає військовим їжу, яку варить удома в 200-літрових казанах». Щомісяця вона відправляє на фронт понад 10 тисяч пакетів із готовими стравами. Борщ, плов, супи, гуляші та навіть закарпатські спеціалітети варить у двохсотлітрових казанах, а потім стерилізує й пакує у реторт-пакети. Із маленької волонтерської кухні з домашньою випічкою виросла ціла система допомоги фронту – й водночас неформальна школа для волонтерів та військових кухарів. Питаю Ірину, чи розуміють та люблять закарпатські спеціалітети хлопці на фронті. - Так! Максимум, що нас питали – це про пасулю з капустою: «А чому це у вашому борщі нема картоплі?» Якщо хлопці щось запитують про нові для них страви, то пояснюю – що це за їжа, її сенс, історію, особливості приготування. Так сотні тисяч людей не із Закарпаття дізнаються про нашу кухню й уперше в житті пробують її не в турі чи мандрівці, а на фронті. Ці відчуття й емоції з ними лишаться на все життя. Закінчиться війна – і вони будуть шукати, як ця гурка чи човлент робляться, й готуватимуть собі та рідним. |
|
Науковці із Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України спільно із громадськими організаціями розробили проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035 року. "Україна вже входить у період глибокого демографічного і трудового дефіциту, і без системних рішень розрив між попитом і пропозицією робочої сили лише зростатиме. Саме тому питання міграції стає ключовим елементом економічної політики», - заявив президент «Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування», голова ГО «Офіс міграційної політики» Василь Воскобойник. Він зауважив, що відновлення економіки країни потребуватиме мільйонів робочих рук. При цьому значна кількість українців перебуває за кордоном, а на структуру ринку праці впливають ВПО. Крім того, на думку Воскобойника, Україна не зможе компенсувати дефіцит робочої сили без залучення іноземних працівників. Читати |
|
Культурна спадщина під обстрілами: евакуація |
|
Верховна Рада розглядає законопроєкт №14391, який передбачає нові правила збереження музейного фонду України під час війни. Документ вводить обов’язкову евакуацію культурних цінностей із зон ризику, створення спеціальних депозитаріїв та розвиток електронного обліку музейних колекцій. Чому цей закон став необхідним саме зараз і чому його не ухвалили раніше – пояснив голова Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв в ексклюзивному коментарі для Укрінформ. |
|
|
|---|
|
|
|
