Розсилка від Укрінформу "Відбудова-2026"

Архів розсилок
22
22

«Енергетичний Рамштайн»: партнерів просять виділити Україні €5,4 мільярда

У Брюсселі відбулось друге міністерське засідання Ukraine Energy Coordinating Group, або так званого «Енергетичного Рамштайну».

Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль доповів на зборах про затвердження РНБО Національного плану стійкості України на 2026/2027 роки для підтримки стійкості енергосистеми та гарантованого постачання електроенергії, води і тепла. 

Шмигаль повідомив, що у межах Фонду енергетичної підтримки України буде створено Стратегічний резерв, який за потреби можна буде використовувати для проведення ремонтів. «Доступний бюджет резерву на сьогодні вже становить 197 млн євро. Завдяки цьому механізму українські компанії зможуть накопичити енергетичне обладнання до наступної зими і тоді, за потреби, використовувати сформовані запаси для ремонтів», - написав він у Фейсбук за підсумками засідання.

Він зазначив, що наразі йде робота над фінансовим забезпеченням підготовки до наступної зими. Він закликав партнерів виділити 5,4 млрд євро з ширшого пакета фінансової підтримки у розмірі 90 млрд євро для реалізації невідкладних та середньострокових пріоритетів.

Читати далі

Конференцію з відновлення України у Гданську відвідають делегації з близько 100 країн

aeroport-imeni-lexa-valensy-v-gdanske1
aeroport-imeni-lexa-valensy-v-gdanske1

Міжнародна конференція з відновлення України (URC 2026), яка цьогоріч відбудеться 25-26 червня у Гданську, зосередиться на п’яти головних тематичних напрямках. Участь у цьогорічному заході мають взяти делегації із 100 країн, зокрема 40 – на урядовому рівні. Про це в коментарі Укрінформу розповів заступник голови Польсько-української господарчої палати (ПУГП) Даріуш Шимчиха.

«Перший вимір — це бізнес-співпраця. Другий напрям — регіональний, тобто розвиток регіонів і співпраця органів місцевого самоврядування. Третій вимір — це поступове зближення України до членства в Євросоюзі. Четвертий напрямок — це так званий людський вимір, який охоплює не лише питання людських ресурсів, а й питання ветеранів, людей з інвалідністю, психологічної підтримки для травмованого війною суспільства. І останній напрям — це безпека та оборонна промисловість»,- повідомив Шимчиха.

За словами Шимчихи, вибір міста для проведення конференції також був невипадковим. «Це місто є винятковим не лише в історії Польщі, але й усієї Європи та світу. Саме тут в 1980 році, фактично, розпочався демонтаж Організації Варшавського договору і Ради економічної взаємодопомоги і несправедливого повоєнного розподілу Європи. Тоді у Гданську була створена «Солідарність», що згодом призвело до демократичних перетворень в Польщі і як наслідок це наблизило Польщу до членства в НАТО та ЄС»,- констатував польський експерт.

Читати далі

630_360_1773661085-372
630_360_1773661085-372

Україна та Німеччина розширюють співпрацю за програмою «Промисловий Рамштайн»

630_360_1773833214-899
630_360_1773833214-899

Україна посилює співпрацю з Японією та UNIDO із зеленої відбудови

630_360_1773844534-976
630_360_1773844534-976

Україна планує побудувати високошвидкісну залізницю від Києва до кордону

630_360_1773486190-911
630_360_1773486190-911

Мінрозвитку і Світовий банк обговорили фінансування Планів енергостійкості


 Більше:


Дмитро Шкрабатовський, голова правління Української федерації банків продовольства:

Створення банків продовольства дозволить зменшити навантаження на бізнес

630_360_1773851494-846
630_360_1773851494-846

Питання перетворення надлишків продукції на стратегічний ресурс в Україні стає актуальним, як у контексті руйнівної війни, так і наших євроінтеграційних прагнень. Днями Мінекономіки та Українська федерація банків продовольства (УФБП) підписали меморандум про співпрацю, який передбачає спільну роботу над законопроєктом про створення в Україні мережі банків продовольства. Яких законодавчих змін це потребуватиме, на яких засадах працюватиме мережа, Укрінформ розпитав Дмитра Шкрабатовського.

Дізнатися більше
630_360_1773822830-702
630_360_1773822830-702

У Миколаєві запрацював «енергетичний острів», що забезпечує 65% критичної інфраструктури - Кім

«Енергетичний острів», який передбачає забезпечення соціальної та критичної інфраструктури електроенергією з альтернативних джерел (когенераційні установки, СЕС) працює. Це результат співпраці органів влади, підприємств і міжнародних партнерів. Ми цю систему вже протестували, запускали двічі - коли за наслідками обстрілів була загроза вимкнення опалення по всьому Миколаєву», - повідомив на начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім в інтерв'ю Укрінформу.

За його словами, система дозволяє на 65% забезпечити критичну інфраструктуру міста під час блекаутів. Водночас влада хоче довести цей показник до 91%. Це прописано у плані стійкості громади, додав Кім.

Також, зазначив він, триває робота з перебудови системи, щоб більше віддавати енергії з альтернативних джерел (сонце, вітер) із області до Миколаєва, бо з цим ще є певні труднощі.

Інтерв'ю
630_360_1773918389-792
630_360_1773918389-792

Політичний прорив у Гессені: українців обрали до Рад іноземців німецьких міст

Українська громада німецької землі Гессен отримала вагоме представництво в органах місцевого самоврядування за результатами виборів, що відбулися 15 березня.

Найзапекліша боротьба точилася у Франкфурті-на-Майні, де на 37 місць претендували понад 400 кандидатів. Уперше українці балотувалися окремим списком, за результатами чого до Ради пройшли двоє представниць: керівниця Українського координаційного центру Франкфурта Вікторія фон Розен та волонтерка Софія Петрошенко. Вагомі результати продемонстрували й інші міста регіону:

  • Кассель: українці здобули одразу 8 місць.
  • Гіссен: обрано 5 представників до міської ради та ще 5 – до ради району. Ганау: до органу самоврядування пройшли дві українки.
  • Бад-Фільбель: консультантка центру Faire Integration Hessen Марина Шубіна стала єдиною українською кандидаткою у своєму місті та отримала найбільшу кількість голосів серед усіх претендентів.

Результати у столиці землі – Вісбадені – наразі уточнюються, там триває підрахунок голосів. Українські кандидати також отримали підтримку в невеликих містах: по три місця в Радах іноземців здобуто у Бад-Наугаймі та Лангені.

Читати

Незламні історії

630_360_1773338968-250
630_360_1773338968-250

Атоми стійкості України: як працює низовий волонтерський рух

Для багатьох українців волонтерство стало повсякденним життям – його частиною, яку вони ще років десять тому навіть не розглядали. Як зазначила під час презентації дослідниця волонтериських рухів Анастасія Омелянюк: «Можливо, ви самі чули цю фразу: ти або в ЗСУ, або для ЗСУ. Це дуже гарно ілюструє, чим є низове волонтерство сьогодні».

Український феномен самоорганізації не з’явився нізвідки. Його коріння було видно у подіях Революції Гідності 2014 року, саме тоді на Майдані проявилася та сама вже відома «горизонталь»: здатність українців миттєво об’єднуватися без наказів і поштовхів згори. Проте найпотужніший горизонтальний волонтерський бум стався у лютому 2022-го.

Коли державні інституції у перші тижні повномасштабного вторгнення проходили етап адаптації та шоку, саме волонтерство взяло на себе тягар, який держава об’єктивно не могла винести самотужки. Те, що Україна встояла тоді, багато в чому є заслугою добровольців та волонтерів.

Сьогодні, на п’ятому році Великої війни, емоційний підйом 2022 року закономірно заміщується психологічним і фінансовим виснаженням, а підходи та форми допомоги стають іншими. Саме на цьому тлі з’явилося дослідження, яке вперше спробувало зафіксувати стан цієї «невидимої армії».

Читати

«Херсон: Не/вкрадене»: художники привертають увагу до картин, які незаконно вивезли окупанти

630_360_1773406103-553
630_360_1773406103-553

«Ми мріяли привезти Херсон до Києва – і ми його привезли. Цією виставкою ми привертаємо увагу до всіх тимчасово окупованих Росією українських територій і до тих людей, які живуть і чекають на звільнення», – каже ініціаторка і кураторка проєкту   «Херсон: НЕ/вкрадене. Штудії та омажі» Олена Балаба.

Понад 10 тисяч музейних експонатів із колекції Херсонського художнього музею, які нахабно викрали російські окупанти, перебувають у полоні у ворога, каже директорка пограбованого закладу Аліна Доценко. Країна-агресор не надає про них точної інформації і використовує для пропаганди та виправдань своїх воєнних злочинів. Тим часом українські мистецтвознавці, музейники і художники намагаються в різний спосіб постійно нагадувати про мистецькі твори, які незаконно переміщені на підконтрольні РФ території.

Активістами рухає надія на те, що в цифрову еру за сприяння Інтерполу можна швидше повернути Україні викрадені картини й інші музейні цінності. Читати


У Львові розпочали відновлення музею Шухевича

1080_600_1773412987-9273
1080_600_1773412987-9273
video_preview_467b30b66bb95e455d7fd336fb73c787.jpg
video_preview_467b30b66bb95e455d7fd336fb73c787.jpg

У Львові розпочали відновлення музею Романа Шухевича, зруйнованого у 2024 році внаслідок російського ракетного удару.

Як зазначив керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко, робота з відновлення буде розділена на кілька етапів: основні будівельні роботи, відтворення всіх елементів, які пов’язані із пам’яткою, і створення експозиції музею. «До 30 червня, Дня народження Романа Шухевича, маємо намір завершити всі основні роботи по будівлі. Після їхнього завершення перейдемо до розпланування експозиції», - зазначив Бойко.

Паралельно над майбутньою експозицією працює ГО «Новий музей» спільно з історичним музеєм та з командою проєктантів. За словами керівниці ГО «Новий музей» Ольги Гончар, на облаштування експозиції вдалося зібрати понад 3 млн гривень. Це були благодійні внески мешканці Львова, працівників Львівської міської ради, також установи культури робили тематичні збори. До збору долучався український чемпіон світу з боксу за версіями WBC, WBA та IBF у надважкій вазі Олександр Усик. Реставрацію сходів вдалося здійснити за фінансової підтримки колег з Японії. Читати 


 Відмовитись від розсилки

Відправлено через

SendPulse