Ukraine Investment Framework (UIF) схвалив новий пакет на €1,5 мільярда |
|
|
|---|
|
Керівна рада Ukraine Investment Framework (інвестиційний компонент програми ЄС Ukraine Facility) схвалила новий пакет із 8 програм для відновлення України на 1.5 млрд євро. «Європейські партнери продовжують підтримувати відновлення України. Керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із 8 програм на 1.5 млрд євро», - зазначив віцепремʼєр-міністр з відновлення - міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. За його словами, 466.5 млн євро з цієї суми спрямовуються на проєкти, які координує Мінрозвитку. - 106 млн євро – продовження фінансування у межах проєкту «Шляхи солідарності» для забезпечення логістики, ремонту та реконструкції автомобільних доріг,
- 123 млн євро – масштабування програм Енергодім та ВідновиДІМ для енергоефективного відновлення житла,
- 26.5 млн євро – будівництво та ремонт укриттів у будівлях, що відновлюються за муніципальними програмами ЄІБ,
- 132.5 млн євро – забезпечення обслуговування залізничної інфраструктури та розвиток залізничного сполучення,
- 68.5 млн євро – перший транш проєкту з модернізації пунктів пропуску на західному кордоні,
- 10 млн євро – дофінансування поточних проєктів.
Також в програмі ЄБРР на 100 млн євро на реалізацію проєктів по децентралізації теплопостачання та енергопостачання в межах прямої співпраці з містами та бізнесом. «Фінансування поєднує кредитні ресурси ЄІБ та грантову підтримку ЄС, що дозволяє зменшити фінансове навантаження на бюджет», - підкреслив Кулеба. |
|
ОЕСР представила звіт щодо фінансів для відбудови України |
|
Звіт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) "Stronger Financial Markets and Institutions for Ukraine’s Recovery" містить рекомендації щодо зміцнення фінансових ринків, корпоративного управління, управління державним боргом, захисту прав споживачів фінансових послуг та розвитку пенсійної системи, що має сприяти ефективному залученню інвестицій для відновлення України. Зокрема, за словами очільника Міннфіну Сергія Марченка, рекомендації ОЕСР значною мірою узгоджуються зі стратегічними цілями Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2026–2028 роки. Нагадаємо, минулого року Україна успішно завершила реструктуризацію ВВП варантів: 24 грудня 2025 року за підтримки 99,06% голосів інвесторів ВВП варанти були обміняні на нові єврооблігації та повністю анульовані, що підвищило бюджетну передбачуваність, зміцнило боргову стійкість і усунуло ризик виплат у 2025–2041 роках обсягом орієнтовно до 20 млрд дол. США. Внутрішні державні облігації є другим за обсягом джерелом фінансування держбюджету (після кредитів ERA, забезпечених майбутніми доходами від заморожених російських активів). Навіть під час війни Україна впроваджує інструменти розвитку ринку, зокрема switch-аукціони на платформі Bloomberg, що сприяють підвищенню ліквідності та подовженню строків запозичень. |
|
|
|---|
|
Японський бізнес розширить присутність у довгострокових проєктах відбудови інфраструктури |
|
| |
|---|
|
Енергетика та ремонт доріг: Австрія долучиться до проєктів із відбудови |
|
| |
|---|
|
Віктор Нестуля, керівник Проєктного офісу DREAM: Дві третини громад уже затвердили плани пріоритетних публічних інвестицій |
|
|
|---|
|
Однією з найважливіших, хоча й не надто помітних для широкого загалу започаткованих торік реформ стала трансформація системи управління публічними інвестиціями (Public Investment Management, або PIM). Її мета – зробити використання кожної гривні, вкладеної у відбудову, максимально ефективним, прозорим та структурованим. Тож тепер усі проєкти, які втілюватимуться на місцевому, регіональному та національному рівнях за рахунок публічних коштів – ресурсу державного та місцевих бюджетів, кредитів та грантів від міжнародних партнерів, – мають готуватися й затверджуватися за єдиними правилами. А вся інформація про них, як і середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій (СПІ) та Єдині проєктні портфелі (ЄПП), розміщуватиметься в Системі управління публічними інвестиціями DREAM. Через неї здійснюватиметься повний супровід проєктів – від розробки й залучення фінансування до реалізації та звітності. Детальніше про суть реформи, пріоритетні проєкти, пошук фінансового ресурсу, громадський та експертний контроль Укрінформу розповів керівник Проєктного офісу DREAM та керівник напрямку підтримки України міжнародної ініціативи в галузі публічних закупівель “Партнерство відкритого контрактування” Віктор Нестуля. |
|
|
|---|
|
Як у Вінниці переконали бізнес установлювати сонячні електростанції Четверта зима повномасштабного вторгнення для українців була темною і в переносному сенсі, і в прямому. Адже йшлося вже не тільки про погодинні вимкнення світла, а про кількаденні блекаути, спричинені російськими бомбардуваннями енергетичної інфраструктури. Не рятували навіть генерація на АЕС та імпорт з ЄС, бо ворог бив не тільки по електростанціях, а й по розподільчих мережах. Отже, на перший план знову вийшло питання розвитку розподіленої енергетики, яка передбачає споживання енергії в місці її виробництва або неподалік. Це забезпечує стійкість територій до атак ворога. У кожній області і громаді є свої особливості, які впливають на те, який із видів розподіленої енергетики розвиватимуть саме на цій території. У Вінниці над проблемою розпочали працювати з 2022 року, після перших блекаутів. Вирішили, що найкращим варіантом для міста стане використання енергії сонця. І нині під час пікового виробництва сонячні електростанції вже забезпечують 12 відсотків потужності від потреб міста. Як цього вдалося досягти й чому вінницька модель зацікавила інші обласні центри, кореспондентові Укрінформу повідомив заступник вінницького міського голови Андрій Очеретний. |
|
|
|---|
|
Надворі завесніло – і в сільському господарстві розпочалися останні приготування до посівної кампанії. Для аграріїв ця зима була складною не тільки через суворі погодні умови, а й через наслідки обстрілів критичної інфраструктури та труднощі з логістикою імпорту. Адже під загрозою опинилося постачання азотних добрив (а саме вапняково-аміачної селітри), що, своєю чергою, може спричинити втрату майбутнього врожаю. Через нестачу потрібних поживних елементів поля можуть недодати п’яту частину потенційного врожаю, а разом із цим аграрії втратять значну частину доходу. Причини та потенційні наслідки з’ясовував Укрінформ. |
|
|
|---|
|
Луганський український театр, тричі релокований, дивує київських глядачів Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр передислокувався минулого літа в Київ. До цього кілька років після початку повномасштабної російської агресії працювали під одним дахом із Сумським національним академічним театром драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна. А у 2014-му, коли Луганськ захопили сепаратисти і «зелені чоловічки з РФ», театр перемістився до Сіверськодонецька, де став потужним майданчиком створення українських наративів. Укрінформ говорить із директором-художнім керівником Луганського українського театру Олександром Гришковим і головним режисером Владиславом Писаревим, а також акторками Наталією Карчковою, Тетяною Мерзляковою й Анастасією Адначевою-Пономаренко про те, яким репертуаром луганці заохочують київських глядачів та як загалом тричі релокованому закладу живеться у столиці. І ця історія – про стійкість, драйвове просвітництво і сарказм та іронію, які підтверджують, що в Україні «весь русскій мір в опасності». Бо очевидною є облуда російської брехні і пропаганди. |
|
Історія бібліотеки філії Українського національного об’єднання в Торонто сягає близько 90 років. Вона сформувалася завдяки поколінням емігрантів, які видавали книги й періодику українською. За цей час завдяки їхній активній діяльності бібліотека зібрала понад 20 тисяч книг. Експерти зазначають, що багато з них не були доступні в Україні і є цінними для вивчення та осмислення історії. Чому ця бібліотека, як і багато інших українських книгозбірень у Канаді, припинила свою діяльність, як вдалося перевезти такий великий обсяг літератури в Україну та що відбуватиметься з колекцією надалі, дізнавалася кореспондентка Укрінформу. Читати |
|
|
|---|
|
|
|
