Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час візиту до Києва оглянув наслідки "енергетичного перемир'я" Зокрема, перший віцепрем'єр-міністр - міністр енергетики України Денис Шмигаль разом з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте відвідали одну з київських ТЕЦ, яку вночі атакувала Росія. Нагадаємо, обстріл був свідомий, саме тоді, коли температура опустилася до –25°C. «Цьому злочину має бути надана належна оцінка. Наголосили на цьому разом з Міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. У розмові з паном Рютте акцентували на важливості посилення захисту обʼєктів тепло- та електропостачання. Системи ППО та ракети до них. Важливо забезпечити вчасне постачання зброї, адже Росія нарощує своє виробництво», - підкреслив Шмигаль. Згодом Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко і Рютте обговорили термінову допомогу для відновлення української енергетики. Зокрема, термінову допомогу, яку можуть надати країни-члени НАТО для відновлення українського енергетичного сектору, зокрема через механізм EADRCC – Євроатлантичний координаційний центр реагування на стихійні лиха та катастрофи. |
|
|
|---|
|
Більше: - Україна отримає $40 мільйонів від Світового банку на відновлення енергосистеми
- Україна готує нові проєкти в енергетиці з ЄБРР - Шмигаль
- Уряд перевіряє проблемні спецдозволи на стратегічні копалини й нафтогазоносні надра
- Підприємці за добу вже подали 2700 заявок на енергодопомогу - Свириденко
- В Агентстві відновлення сказали, коли планують завершити будівництво очисних споруд у Миколаєві
- Фінляндія виділить €20 мільйонів на реформу шкільної освіти в Україні
|
|
|
|---|
|
У Молдові зібрали понад 250 тисяч леїв на допомогу українцям у морози |
|
| |
|---|
|
В Італії зібрали понад 210 тисяч євро на опалення для України, удвічі перевищивши мету |
|
| МЗС Литви зібрало кошти на генератори в рамках акції «Зігрій Україну» |
|
|
|---|
|
Україна за минулий тиждень отримала понад 38 тонн енергетичного обладнання зі Швейцарії, Німеччини, Данії, Австрії та Словаччини Про це перший віцепрем'єр - міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив за підсумками засідання Штабу. Уже в дорозі, зазначив він, генератори, трансформатори, когенераційні установки та інше обладнання від Литви, Австрії, Польщі, Фінляндії, Франції, Азербайджану та Нідерландів, а також від Європейського Союзу та організацій UNDP, UNICEF/WASH. З хабів Міністерства енергетики передані майже 342 тонни допомоги операторам систем розподілу електроенергії, тепло- й енергогенерувальним підприємствам, компаніям нафтогазового комплексу, органам місцевого самоврядування. |
|
|
|---|
|
Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко зауважила, що наразі в Україні приєднано до мережі 1 ГВт когенераційних потужностей. Водночас уже збудовані та технічно готові до запуску установки простоюють у громадах. Тому уряд продовжує ухвалювати рішення для якнайшвидшого підключення всіх наявних когенераційних установок, які має бізнес, купують та отримують від міжнародних партнерів громади. "Обласні військові адміністрації мають забезпечити формування та верифікацію переліку всіх когенераційних установок, в тому числі станом на зараз не підключених, і подати його Міненерго та Мінрозвитку. Держенергонагляд забезпечуватиме постійне оновлення інформації у відповідному дашборді", - повідомила Свириденко. |
|
У програмі «Є Розмова» говоримо про перезавантаження Бюро економічної безпеки України, яке передбачає масштабну переатестацію персоналу за участі міжнародних партнерів. Як формуються атестаційні комісії, хто і за якими критеріями перевірятиме доброчесність працівників, чи можливі судові оскарження та як цей процес вплине на роботу БЕБ — про це говоримо із заступником директора Бюро економічної безпеки України Юрієм Бєлоусовим. У розмові також йдеться про кадровий дефіцит, добір нових фахівців, зміну філософії роботи з бізнесом, роль БЕБ в умовах війни та очікування від оновленої інституції. |
|
В Україні скорочується кількість великих землевласників - як війна впливає на ринок |
|
|
|---|
|
Станом на 2026 рік в Україні налічується 192 компанії, кожна з яких володіє від 100 га землі. «192 компанії, у власності яких перебуває понад 100 гектарів землі, налічується наразі в Україні. Для порівняння: на момент відкриття ринку землі для юридичних осіб у 2024 таких компаній було 283. На 51 компанію зменшився перелік великих землевласників упродовж 2024 року, а торік — ще на 40 компаній», - йдеться в аналітиці. Зазначається, що частина компаній зі списку найбільших землевласників зареєстрована на територіях, які постраждали від війни. Так, 16 компаній мають реєстрацію на тимчасово окупованих територіях, 4 компанії зареєстровані у зонах активних бойових дій, де продовжують функціонувати державні електронні інформаційні ресурси. А 14 компаній розташовані на територіях можливих бойових дій. Читати |
|
|
|---|
|
У Харківській ОВА пояснили, чому нові будівництва на прифронтових територіях - «на часі» |
|
Про це повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов на Форумі прифронтових міст та громад "Стійкість. Відновлення. Розвиток: візія прифронтових громад - 2026" (Харків), передає кореспондент Укрінформу. "Звичайно, у нас лунають певні дискусії з приводу, на часі чи не на часі відновлення тих, чи інших напрямків - це і житло, і освіта, і медицина. Звичайно, на часі. Тому що люди тут і кажуть, що на часі. Ми хочемо жити тут, на прифронтових територіях, в таких умовах. Будь ласка, забезпечте нам це: і житло, і лікарні, і надання сучасної медичної допомоги, і, звичайно, безпечні освітні середовища", - зазначив Синєгубов. За його словами, чверть школярів області зараз навчається у безпечних освітніх просторах. "Десь на квітень-травень це вже буде половина: 100 тис. дітей із 200 тис. будуть забезпечені підземними школами, укриттями, які плануються таким чином, щоб вони використовувалися як додаткові освітні простори і за миру", - поінформував очільник ОВА. Читати далі |
|
Опитування: Як херсонці бачать відбудову громади |
|
|
|---|
|
Більшість опитаних херсонців (62%) вважають, що головною ідеєю відновлення має бути ідея створення принципово нового міста, хоча частка тих, хто розділяє таке бачення, зменшилася на 9%. Поступово збільшується кількість прихильників того, що Херсон має стати військовою базою. Відновлення міста треба починати з відбудови зруйнованого – так вважає зараз 58% опитаних, і ця цифра протягом трьох останніх років коливалася лише в межах похибки. А от думка про те, що відбудова має починатися з повернення людей, стає з кожною хвилею опитувань дедалі популярнішою – у жовтні 2023 року її прихильників було 36%, а зараз вже 48%. Тож модель відновлення стає більш людиноцентричною. Це підтверджується й тим, що опитані вважають, що починати відбудову зруйнованого треба з житла (77%), медичних (71%) та освітніх (48%) закладів. Також зростає запит на автономність у системах опалення та енергозабезпечення. Ще більше серед херсонців стало прихильників автономного опалення в окремих помешканнях (65%) та системи котелень у багатоповерхових будинках (52%). Також росте запит на альтернативні (нецентралізовані) джерела електропостачання: сонячні панелі (67%), вітрові генератори (42%), колективні генератори на викопному паливі та змінні акумулятори високої ємності. Херсонці також декларують високий рівень власної готовності докластися до відновлення: 61% опитаних готові займатися благоустроєм прилеглої території, 51% – брати участь у толоках, 50% – поширювати інформацію про заходи з відновлення, 33% – донатити на відбудову, 30% – брати участь у розробці концепції відновлення. І схожі показники тримаються з 2023 року. |
|
|
|---|
|
Люди золотого віку, які не стомилися допомагати війську Тетяну Шконду знають багато волонтерів, які возять на фронт продукти для військових. Її вареники, приготовані за особливим рецептом, уже стали знаменитими. Разом із чоловіком Володимиром Івановичем вони передають бійцям ще й необхідне обладнання. А майстриня Марія Турчин збирає гроші для захисників, продаючи свої вишивки, силянки й гердани. Усе це вони роблять, попри поважний вік та невеличкі пенсії. У чому черпають сили на четвертому році великої війни, який секрет їхньої стійкості – у репортажі Укрінформу. |
|
|
|---|
|
У Дніпровському національному академічному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка відкрили єдиний у регіоні захищений творчий простір Shelter-Art Space |
|
|
|---|
|
Це укриття, облаштоване під землею, для безпеки працівників театру, глядачів та мешканців міста. У просторі проводитимуть виставки, концерти, майстер-класи. До відкриття локації долучилася делегація з Литви на чолі з послом цієї країни Інгою Станітє-Толочкєнє, а також заступниця міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар. |
|
|
|---|
|
«Я щоразу приїжджаю в Україну, як до своєї сім’ї. Я бачу, як всі ці роки ви зростаєте, боретеся і стоїте. Всі жителі Естонії постійно думають про вас. Я не втомлююся пояснювати, наскільки складною наразі є ситуація в Україні. Попри тиск Путіна вам потрібно жити. Ви боретеся щодня не тільки на фронті, а всюди», - зазначив відкритті об'єкта взяли міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна. «Я дуже радий, що ми є частиною цієї картинки. Наступного року Естонія організує конференцію щодо відбудови України, де будуть присутні різні лідери і партнери. Наша місія не тільки підтримувати Україну у війні, а й допомагати з відбудовою. Можете покластися на нас. Менше слів, більше дії», - додав міністр. Укриття для обласного центру соціально-психологічної реабілітації «Сонячний дім» побудоване за підтримки Естонії. Воно розраховане на 70 осіб. Там є ігрова зона, облаштовані спальні місця, туалети, душові та система вентиляції. Вартість контракту становить 499 562 євро без урахування ПДВ. |
|
У столиці Данії сім нових вулиць отримають назви на честь українських міст та самої держави: Ukrainegade, Kyivgade, Mariupolgade, Odesagade, Khersongade, Sevastopolgade та Mykolajivgade. Відповідне рішення ухвалив кліматично-технічний та екологічний комітет Копенгагена. Нові назви було обрано серед українських портових міст, щоб вони гармонійно доповнили морський характер району. У Копенгагені з’являться такі топоніми: Київгаде (вулиця Київ), Маріупольгаде (вулиця Маріуполь), Українагаде (вулиця Україна), Севастопольгаде (вулиця Севастополь), Херсонгаде (вулиця Херсон), Миколаївгаде (вулиця Миколаїв) та Одесагаде (вулиця Одеса). До процесу формування переліку долучилася українська громада. Зокрема, організація «Hjælp Ukrainske Børn» спільно з Дансько-українською спілкою наполягли на включенні до списку Маріуполя як міста-символу героїзму захисників і трагедії мирного населення. |
|
|
|---|
|
Бажаєте більше тематичних розсилок? Укрінформ оновив пропозиції - за бажанням, натисніть кнопку і поставте галочку |
|
| |
|---|
|
Новий текстовий блок Клікніть всередині блоку та почніть додавати текст. |
|
|
|---|
|
|
|
