До 2030 року уряд планує залучити щонайменше два мільйони українців до ринку праці

Архів розсилок
Відбудова України
Відбудова України
Підписатися

До 2030 року уряд планує залучити щонайменше два мільйони українців до ринку праці

1765071582-418
1765071582-418

Про це під час презентації «Майбутнє ринку праці України. Стратегія зайнятості населення 2030. Партнерство держави, бізнесу та людей задля економічного відновлення» заявила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарія Марчак.

Документ спрямований на подолання критичних викликів, таких як кадровий дефіцит, низька продуктивність, масова міграція та істотне скорочення економічно активного населення. За словами посадовиці, нині в Україні близько 12,5 млн громадян віком від 15 років і старше залишаються економічно неактивними. Частина з них - пенсіонери чи особи, що здійснюють догляд за родичами, однак потенціал залучення мільйонів людей до роботи залишається суттєвим.

Додатковим системним викликом є структурні демографічні втрати. До початку повномасштабного вторгнення в Україні проживало близько 42 млн осіб, нині ж орієнтовно 35 млн, а без урахування тимчасово окупованих територій - близько 31 млн. Зберігається також високий рівень безробіття, який на жовтень 2025 року становить близько 11,3%.

Також системно погіршують ситуацію відсутність прогнозування потреб ринку праці та узгодження освіти з реальним попитом, неефективна система профорієнтації та професійного навчання, низька готовність громадян до навчання протягом життя, а також стереотипізація і слабка інклюзивна інфраструктура.

Читати


630_360_1765817334-274
630_360_1765817334-274

Наступного року Німеччина разом з партнерами хоче запустити Європейський фонд для відбудови України - Мерц

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц на 8-му Німецько-Українському бізнес-форумі 15 грудня в Берліні поінформував, що в 2026 році Німеччина разом із європейськими партнерами хоче запустити Європейський флагманський фонд для відбудови України, щоб за участі приватних інвесторів забезпечити масштабні вкладення. Берлін також підтримав створення національної української базової інституції за зразком відповідних європейських структур як от GAFW. Уряд ФРН підтримує українські двосторонні формати співпраці, зокрема їхню адаптацію.

«Я звертаюся до всіх німецьких і європейських компаній: інвестиції в Україну є інвестиціями в майбутнє. Розширюйте свої ділові зв’язки», - закликав канцлер.

Механізм Ukraine Connect сприятиме діяльності німецьких компаній в Україні - заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев. 

«Інструмент Ukraine Connect, який буде реалізовуватися через відповідні європейські інституції, є саме тим механізмом для надання додаткового капіталу німецьким компаніям, що прагнуть працювати в Україні. Він дасть змогу їм розширювати свою присутність, здійснювати інвестиції, а також допоможе українському уряду ефективніше реалізовувати інвестиційні програми. Це означає, що ми зможемо працювати разом і надавати інвестиційні стимули німецьким компаніям, які вже зараз розширюють свою діяльність в Україні», - заявив міністр.

Соболев звернув увагу на те, що на форумі присутні майже 70 німецьких компаній, і понад 10 із них уже мають офіси або виробничі потужності в Україні. Однією з ключових відмінностей цьогорічного форуму є значно сильніша присутність компаній із сектору оборони та продукції подвійного призначення. «І це дуже позитивно. Саме цього ми й прагнули… Нам необхідно розширювати співпрацю в оборонному секторі, де Україна та Німеччина можуть взаємно посилювати одна одну. Це також є рушієм економічного зростання, технологічної оптимізації, створення нових виробничих потужностей та інтеграції до європейських ланцюгів доданої вартості», - зауважив політик.

Жодна німецька компанія не залишила Україну після початку війни, а деякі з них навіть розширили свою діяльність, інші планують зробити це, заявила, виконавча директорка Німецької промислової і комерційної палати Хелена Мельніков. «З початку війни жодна німецька компанія не залишила Україну. Навпаки — багато з них розширили свої майданчики або навіть відкрили нові виробництва. Сьогодні Україна входить до трійки найважливіших партнерів німецького інвестиційного страхування — вже налічується понад 50 застрахованих проєктів. Також торговельний обсяг між Німеччиною та Україною постійно зростає», - сказала вона.


1765822988-657
1765822988-657

Країни G7+продовжить підтримку енергетичної стійкості України - Міненерго

630_360_1765893188-588
630_360_1765893188-588

МАГАТЕ надало обладнання для моніторингу підземних вод у постраждалих від підриву Каховської ГЕС регіонах

630_360_1499256761-1992
630_360_1499256761-1992

Литва виділяє €3 мільйони на програму повернення молодих фахівців до України

630_360_1765878473-731
630_360_1765878473-731

Наслідки могли бути гіршими: захисні споруди на енергооб’єктах Одещини довели ефективність


Більше: 

  • На проєкти регіонального розвитку та відновлення цьогоріч спрямували понад ₴13 мільярдів
  • Угода про надра зі США: Мінекономіки затвердило нові документи щодо умов користування надрами
  • Підтримка аграріїв у бюджеті-2026: відновлення виробництва, розмінування та розвиток фермерства
  • Уряд докапіталізує Укрфінжитло на ₴30 мільярдів для продовження програми«єОселя»
  • Україна отримала ще €30 мільйонів за проєктом НОМЕ на компенсації за знищене житло
  • Відновлення України: за програмою з ЄІБ відібрали для реалізації ще 11 проєктів
  • Сім проєктів з безбар’єрності отримають ₴161 мільйон у межах програми «Відновлення України ІІІ»

«Хірургічна» війна Путіна: Росія за чотири роки зруйнувала в Україні 6888 шкіл і лікарень

1765445880-221
1765445880-221

За майже чотири роки повномасштабного вторгнення Росія зруйнувала або пошкодила в Україні 4358 освітніх та 2530 медичних закладів, що суперечить словам російського диктатора Путіна про те, що Росія діє «хірургічним способом» на війні. Центр протидії дезінформації при РНБО України підготував інфографіку з реальними цифрами.

1765445888-590
1765445888-590

В Україні вже відбудували 700 медичних закладів, ще 323 — частково відновлені. За інформацією МОЗ станом на 1 грудня 2025 року підтверджено пошкодження або руйнування 2 535 об’єктів у складі 816 медзакладів. Загалом, внаслідок обстрілів повністю зруйновано 327 об’єктів у складі 125 закладів охорони здоров’я. Найбільше постраждали медустанови Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Херсонської, Запорізької та Луганської областей", - йдеться у повідомленні. За даними МОЗ, медична допомога надається на 1 532 об’єктах, ще 185 працюють частково. 232 заклади евакуйовано, 572 об’єкти не функціонують. Як зазначають в Міністерстві охорони здоров'я, попри щоденні загрози, відновлення медичних закладів триває. Так, уже відбудовано 700 об’єктів, ще 323 — частково відновлені.

У місті Тростянець Сумської області після російської окупації відновили перший в Україні житловий будинок за принципами зеленої реконструкції

video_preview_3916764ad81e59da6f2269f289463dac.jpg
video_preview_3916764ad81e59da6f2269f289463dac.jpg

П’ятиповерховий житловий будинок на 60 квартир у Тростянці пережив окупацію і ледь не повністю був знищений ворогом. Але після окупації, завдяки заявленим стратегічним цілям міста про поступову відмову від викопного газу, стала можливою його зелена реконструкція. Будинок перевели за допомогою теплового насоса на повністю безгазове опалення. У будівлі встановили повітряні та геотермальні теплові насоси, а також дахову сонячну електростанцію.

Під звуки генераторів: блекаут на Одещині

677
677

В ніч на 13 грудня Одеса та область пережили одну з найпотужніших повітряних атак з початку повномасштабного вторгнення. Росіяни вдарили дронами, двома аеробалістичними ракетами «Кинджал» та п’ятьма балістичними ракетами «Іскандер-М». Обстріл продовжився і вранці. Ціллю ворога знову була промислова та енергетична інфраструктура.

Пошкоджень також зазнали житлові будинки, адмінбудівля, цивільні автомобілі та пожежне авто. Одеса залишилася без світла, води й опалення. Про те, як місто долає тотальний блекаут, читайте у репортажі Укрінформу.

Більше фото

Переселенка з Луганщини виїхала з рідного дому лише з бджолиними вуликами, а сьогодні сама допомагає новим односельцям

1765891446-792
1765891446-792

Родина Конюші жила в селищі Фабричному (13 км від центру Луганська), поруч з Луганською птахофабрикою. Тримала пасіку. Це в них спадкове. Син Надії Анатоліївни представляє вже четверте покоління у професії.

- Ми тут уже повністю усвідомили, наскільки в нас під Луганськом круте місце було, – згадує бджолярка. – Стояв ліс, і там у нас такий взяток був!.. Ми нікуди не виїжджали по перший мед. Починалась жовта акація, біла акація, гледичія. Усі посадки засаджені ожиною, барбарисом, смородиною. І поряд завжди було поле еспарцету. Взяток був шикарний. Тут довго звикали, та тепер, звичайно, пристосувались, налагодили логістику.

Читати далі

Книга про повернення

«...Це не про втрату, це про необхідність та неминучість повернення. Повернення наших українських міст – Сіверськодонецька, який добре знаю, Лисичанська, Рубіжного, мого рідного Старобільська, усієї окупованої землі. То дивовижна і важлива частина України, без якої нам усім нині важко й боляче. Тим більше слід пам’ятати про те, як тут було, і уявляти, як буде, коли ми туди повернемось. У тому головний сенс знакової, значущої книги Семена Перцовського, яка перед вами», - Сергій Жадан у передмові.

1765547112-667
1765547112-667

Лише 5 відсотків Луганщини наразі залишається під українським контролем – але така обставина наче пробудила до її історії потрійний інтерес. Принаймні в цьому році вийшло вже третє, достатньо ґрунтовне, видання під назвою «Придінців’я: Український характер * Історія та сучасність Сіверськодонецької громади». Читати далі


Бажаєте більше тематичних розсилок?

Укрінформ оновив пропозиції - за бажанням, натисніть кнопку і поставте галочку

ОБЕРИ ДАЙДЖЕСТ

 Відмовитись від розсилки

Відправлено через

SendPulse