Халепа як привід для реклами

Є така давня комунікаційна істина: навіть у поганій ситуації можна отримати профіт за допомогою вдалої комунікації. Якраз маємо два свіжих приклади, як це працює. 

Перший – пограбування Лувру, під час якого викрали коштовності епохи Наполеона на близько 88 млн євро. Крадії використали підйомний кран, який потрапив на фото-відео з місця злочину. Виробник цього крану, німецька компанія Böcker, ризикнула і швидко використала цей факт у рекламі: вони опублікували фото з місця злочину, на якому видно кран, зі слоганом, в якому вказали свої переваги. 

Реклама вийшла успішною: мільйонні охоплення і понад 90% позитивних реакцій. Більшість користувачів гумор зрозуміли, та й колеги-маркетологи такий хід оцінили позитивно.

Другий приклад – лінгвістичний факап, який приніс популярність. У новій грі інді-студії Fix-a-Bug помилились під час перекладу на японську, і підземелля, яке мало бути “химерним”, стало “с*аним”. Новина про це завірусилась і принесла грі неочікувану популярність. Поки студія готувалась прокоментувати ситуацію, вона помітила зростання популярності й вирішила нічого не робити. 

Та навіть якщо хочеться ризикнути в подібних ситуаціях, варто памʼятати, що це завжди ризик. Böcker могли звинуватити у піарі на злочині. Негативні реакції на їхню рекламу, до речі, були. А Fix-a-Bug могли втопити у критиці за невеличку помилку. Куди у таких випадках понесе аудиторію – посміятись чи змішати з брудом – радше залежить від зірок і вітру в японському підземеллі, ніж від логіки.

Маск атакує Вікіпедію

Ілон Маск продовжує свої спроби перекроїти інфосвіт під своє бачення. Його компанія xAI запустила Ґрокіпедію – онлайн-енциклопедію, яку позиціонують як АІ-конкурента Вікіпедії. 

За задумом, нова енциклопедія буде “вирішувати упередження та помилки” Вікі. Тут складно не посміхнутись. Бо, по-перше, мозком Ґрокіпедії є масківський АІ Grok, який регулярно потрапляє у скандали з перекручуванням інформації якраз у сторону уподобань самого Маска. По-друге, Маск вже давно не приховує свою нелюбов до Вікіпедії, тому є вірогідність, що він її буде цілеспрямовано “топити”. 

Ми, звичайно, Ґрокіпедію потестили. Загалом поки що виглядає халтурно. В користуванні вона незручна, особливо через величезні тексти, будь-яких зображень там поки не передбачено. У війні агресором називає росію, а борщ вважає українським, хоча й наголошує, що борщу існує багато варіацій. 

Чому варто не випускати Ґрокіпедію з поля зору? Нагадаємо, що за останні роки Вікіпедія стала надважливою: виявилось, що різні АІ беруть з неї інформацію. І якщо Ґрокіпедія дійсно витіснятиме Вікі, то це буде серйозним впливом на джерела інформації для різних АІ. Чи не буде вона витісняти її не лише як енциклопедія для користувачів, а яи не почнуть АІ обирати Ґрокіпедію замість Вікіпедії як джерело?

Так, Вікі неідеальна і має свої мінуси, але зараз ключова відмінність в тому, що Вікіпедію роблять люди, а Ґрокіпедія твориться лише АІ. І якщо остання витіснить Вікі, то коло замкнеться: АІ буде брати інфо з джерела, створеного АІ.

Чим нині живе укрдиджитал

Після кількох років турбулентності через війну український диджитал-ринок стабілізується, на ньому формується новий, пост-хаосний порядок – це показує нове дослідження Newage. Радимо ознайомитись із детальним оглядом дослідження, а нижче ділимось найцікавішим, що зафіксували для себе. 

• Диджитал залишається масовим і стійким середовищем комунікації: сьогодні 2/3 населення країни живуть у цифровому просторі, взаємодіють із контентом, брендами й онлайн-сервісами. 
• Понад понад 11 годин щодня проводять українці у цифровому середовищі. Більшість часу користувачі приділяють смартфону – близько 6 годин.
• Відео стало основним способом сприйняття інформації, а YouTube є беззаперечним лідером українського диджитал-простору. Це стосується і реклами: понад 51% українців найчастіше стикаються саме з відеорекламою. 
• Онлайн і офлайн злилися в єдину поведінкову модель. Українці живуть у двох світах – і брендам варто навчитися бути поруч у кожному з них.
• Міграція українців через війну не зруйнувала ринок, а переконфігурувала його. Якщо раніше основні медіаактивності концентрувалися у великих містах, то сьогодні ринок став більш розподіленим і динамічним. Тепер варто мислити не адміністративними межами, а екосистемами концентрації аудиторії зі своїми показниками інтернет-активності, купівельної спроможності та локальних медіа.

Розпочинається сезон підбиття підсумків цього року і прогнозів на наступний. На MMR – один з таких поглядів на тренди комунікацій 2026.

Там само – хороший матеріал про сприйняття українцями чорної пʼятниці. Ілюстрація того, що варто добре подумати перед тим, як братись за популярний тренд.

Ну і трохи про нові інструменти. У цьому матеріалі можна почитати про тимчасові пости у Threads (привіт, Інста-сторіз), а ось тут – про нову функцію в Інсті, яку вже давно чекали: історію переглядів рілзів.

Відмовитися від розсилки