Розсилка від Укрінформу "Війна в Україні"

Архів розсилок
362212691_807553384216861_5487768104312254080_n
362212691_807553384216861_5487768104312254080_n

Пропонуємо до вашої уваги найбільш резонансні новини тижня, які стосуються війни в Україні 

Znimok_ekrana_2025-07-17_184438
Znimok_ekrana_2025-07-17_184438

Підписатися

США знають, без нас миру не буде. Ми знаємо, з Америкою шанси на мир зростають - Мерц


video_preview_79f9b0d9ebbea9078526e2972b766579.jpg
video_preview_79f9b0d9ebbea9078526e2972b766579.jpg

Європа співпрацюватиме зі США щодо миру в Україні, доки їхні цілі збігаються. Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на спільній пресконференції за підсумками саміту Коаліції охочих у Берліні

"На цю спільну роботу Сполучені Штати, президент Трамп можуть розраховувати доти, доки ми переслідуємо ту саму мету. Цією метою є і залишається справедливий, тривалий мир для України та безпека для Європи й усього світу", - заявив Мерц.

Канцлер підкреслив взаємну зацікавленість США та Європи в координації зусиль щодо завершення російської війни проти України. "США знають: без нас миру не буде. Ми знаємо: зі Сполученими Штатами на нашому боці шанси на мир зростають", - зазначив він.

Як перший крок до припинення бойових дій лідери закликали Росію погодитися на енергетичне перемир’я на час зими - Заява.


Мерц назвав основні умови мирних домовленостей з РФ та допустив часткове скасування санкцій

За словами канцлера Німеччини, можливі мирні переговори мають відбуватися за участю України, Росії, США та Європи. Відповідно до домовленостей попереднього засідання Європейської ради в Дубліні європейську сторону в переговорному процесі представлятимуть Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща та Італія спільно з інституціями ЄС.

Мерц також наголосив, що після припинення вогню Україна повинна отримати сильні гарантії безпеки, а відповідні домовленості матимуть наслідки для євроатлантичної безпеки.


Кушнер підтвердив: США розглядають гарантії безпеки для України за зразком статті 5 НАТО

Сполучені Штати готові розглядати надання Україні гарантій безпеки за зразком статті 5 Північноатлантичного договору, однак вони мають відповідати американським інтересам і бути частиною ширшого пакета безпекових заходів.

За словами Кушнера, американській стороні вдалося переконати Росію сприймати таку модель як можливу основу майбутніх домовленостей.

Кушнер визнав, що в Росії багато хто скептично ставиться до таких заяв, однак наголосив на необхідності відновити діалог між Європою та Росією, щоб сторони могли безпосередньо обговорювати питання безпеки.

Топ новини

19.11.2026

Україна і США можуть по-різному розуміти гарантії безпеки за зразком статті 5 НАТО - Зеленський

Президент пояснив, що для нього гарантії за зразком статті 5 НАТО передбачають, зокрема, присутність військових сил партнерів на території України.

19.11.2026

Путін висунув умову для залучення Європи до переговорів щодо війни в Україні

Путін заявив про готовність Кремля включити представників Європи у переговори щодо України, однак вони попередньо мають обговорити свої пропозиції у Москві.

19.11.2026

Трамп поставив під сумнів подальші витрати Коаліції охочих на підтримку України після зустрічі з Путіним - Politico

Президент США телефоном долучився до зустрічі Коаліції охочих у четвер, 19 листопада, і висловив серйозний скепсис щодо подальших витрат європейських країн на військову підтримку України.

19.11.2026

Пропозиція виділити Україні додаткові €45 мільярдів має широку підтримку в Європі

Учасники саміту Коаліції охочих у Берліні висловили широку політичну підтримку пропозиції Європейської комісії щодо надання Україні додаткових 45 млрд євро у 2027 році.

19.11.2026

Зеленський сподівається отримати запрошення на саміт G20 у Маямі

Він відзначив, що має багато різних сигналів від представників країн G20, які хочуть бачити Президента України на цьому саміті в грудні.


Лідери Китаю, США та Росії на саміті ухвалили «Декларацію про мир», не згадавши про Україну

Лідери Китаю, США та Росії на тристоронньому саміті ухвалили спільну «Декларацію про мир», у якій не згадуються російська війна в Україні чи операція проти Ірану.

Текст документа опублікувало центральне телебачення Китаю CCTV.

Документ із чотирьох пунктів:

🔹Зокрема, Китай, Сполучені Штати та Росія зобов’язалися сприяти реформі ООН, щоб Організація могла ефективніше реагувати на глобальні виклики і виконувати свою основну місію з підтримання міжнародного миру та безпеки.

🔹Три країни також мають намір збільшити виробництво і постачання на світовий ринок нафтопродуктів та забезпечувати стабільність глобальних потоків енергоносіїв.

🔹Сі Цзіньпін, Дональд Трамп і Володимир Путін окремо підкреслили необхідність дотримання принципу державної згоди та поваги до імунітету державних посадовців і заявили про те, що Міжнародний кримінальний суд та інші подібні органи не повинні зловживати своєю юрисдикцією.

🔹«Глави трьох держав підтвердили, що ядерну війну неможливо виграти, і вона ніколи не повинна розпочатися. Тому три країни проведуть діалог щодо зменшення ядерних ризиків та запобігання розповсюдженню ядерної зброї», – ідеться в останньому пункті декларації.

Нагадаємо, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна 17 березня 2023 року за підозрою у воєнних злочинах, таких як незаконні депортації та переміщення українських дітей із окупованих територій України до Росії.


video_preview_eb3bcbc945893557d418652b91bfb204.jpg
video_preview_eb3bcbc945893557d418652b91bfb204.jpg

Путін намагається змінити правила безпеки всієї Європи, а союзники України готують відповідь через посилення військової підтримки. Саме в такому контексті дипломат Ігор Долгов оцінює результати 37-го засідання Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн».

Переглянути

Міст без гарантій: російське бездоріжжя на шляху до «Новоросії»

1_9607af37
1_9607af37

Україна знищила проліт Керченського мосту без використання Starlink чи Starshield, повідомляють The Times і Financial Times, уточнюючи, що для операції українці розробили власну систему зв’язку: спеціальні безпілотники — так звані «літаючі модеми» — працювали ретрансляторами, забезпечуючи безперервний відеозв’язок між ракетами та операторами на відстані сотень кілометрів. Це дало змогу вручну наводити боєприпаси на конкретні ділянки споруди. Особливість технології — здатність зберігати зв’язок до останньої миті польоту й коригувати траєкторію безпосередньо перед ударом.

Російський профільний Z-канал Fighterbomber також визнає, що вирішальну роль у цьому ударі відіграла саме система зв’язку. Він зазначає, що ракета, фактично перетворюючись на FPV-дрон із прямим візуальним наведенням, може летіти на мінімальній висоті, огинаючи рельєф та уникаючи виявлення ППО. Звичайні безпілотники при цьому виконують роль приманок, відволікаючи російську оборону.

«Згадка Зеленського про бездоганну роботу зв’язку до останньої секунди лише підкреслює провал російських систем РЕБ... І це при тому, що Керченський міст належить до найбільш захищених об’єктів Росії. Якщо Україна зможе масштабувати цю технологію над Кримом та іншими територіями, Москві доведеться шукати протидію на принципово іншому рівні: від розгортання власного супутникового угруповання до домовленостей із зовнішніми партнерами. А якщо така система почне працювати й над територією самої Росії, схоже, справді доведеться розчохляти “Сатану”», — констатує Z-блогер.

Читати далі

Адмірал Воронченко: Удар по Кримському мосту створює довгострокові проблеми для РФ

630_360_1794933112-172
630_360_1794933112-172

Адмірал наголосив, що Кримський міст має для Росії не лише символічне, а передусім стратегічне логістичне значення. Через нього забезпечувалося постачання російського військового угруповання на півострові, а також перевезення необхідних ресурсів для цивільного населення.

«Це дуже велика втрата для Росії. Міст є одним зі стратегічних об’єктів, від яких залежить її подальша стійкість. І я впевнений, що це тільки початок», – сказав він.

На думку Воронченка, подальше порушення роботи поромної переправи та залізничного сполучення може ще більше ускладнити забезпечення російських військ у Криму. Адже навіть за наявності альтернативних маршрутів противнику доведеться витрачати більше часу та ресурсів на транспортування озброєння, техніки, пального й інших необхідних вантажів.

Водночас екскомандувач ВМС зауважив, що негайного обвалу російської логістики очікувати не варто. Російські війська мають завчасно сформовані запаси, зокрема оперативні, тому вплив ураження на їхню боєздатність проявлятиметься поступово. «У найближчий тиждень нічого кардинально не зміниться, тому що в них створені ешелоновані запаси, зокрема оперативні. Тобто наслідки вимірюватимуться не тижнями, а місяцями. Це точно», – пояснив Воронченко.

Читати далі

19 листопада 2026 року ЗСУ завдали контрольного удару по залізничній частині «гордості Путіна»

1795101868-513
1795101868-513

ОЗХЗ на запит України оприлюднила розслідування про застосування військами Росії речовини CS

5_b60042ca_444915b5
5_b60042ca_444915b5
Як повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі з посиланням на ОЗХЗ, звіт поширено серед усіх держав-учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї

«Російські військові застосували речовину CS, яка належить до засобів боротьби з масовими заворушеннями, під час атаки на позиції Сил безпеки та оборони України у вересні 2024 року. Такі дії є порушенням Конвенції про заборону хімічної зброї», — йдеться у звіті за результатами національного розслідування України.

Розслідування проведено за технічної експертної підтримки Технічного секретаріату ОЗХЗ, наданої на запит України в межах пункту 20 рішення Конференції держав-учасниць 2018 року «Протидія загрозі застосування хімічної зброї». Це перше застосування цього механізму з моменту його ухвалення вісім років тому.

У зв’язку з цим міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі X заявив, що систематичне застосування Росією токсичних хімічних речовин як зброї у війні проти України є грубим порушенням Конвенції про заборону хімічної зброї.

«Масштаби та повторюваність таких атак свідчать про те, що Росія свідомо включила їх до своїх методів ведення війни. Сьогодні на запит України Технічний секретаріат ОЗХЗ опублікував і розіслав усім державам-учасницям звіт за результатами національного розслідування України щодо застосування Росією засобу боротьби з масовими заворушеннями CS поблизу Іллінки 20 вересня 2024 року. Розслідування, проведене за технічної експертної підтримки Організації, встановило причетність російських військових і простежило походження боєприпасу через організований ланцюг виробництва та постачання», - розповів глава МЗС.

За його словами, Україна задокументувала понад 14 тисяч випадків застосування російських боєприпасів, що містили небезпечні хімічні речовини.

Огляд

Наступного року РФ може використати проти України близько 20 мільйонів дронів - Кубілюс

630_360_1792589784-726
630_360_1792589784-726

Україна здатна за допомогою ЄС досягти відповідного рівня протидії російським дронам, які Москва готова використати проти країни наступного року в кількості близько 20 мільйонів одиниць. Про це під час спілкування із журналістами у Брюсселі сказав єврокомісар з питань оборони і космосу Андрюс Кубілюс, передає кореспондент Укрінформу.

«Досвід цього року показав, що позика на підтримку оборони України — у розмірі 60 мільярдів євро на 2026-2027 роки — докорінно змінює ситуацію; такої ж думки дотримуються й українці», — зазначив Кубілюс, додавши, що цей механізм довів свою ефективність, забезпечуючи швидкі та прогнозовані поставки в необхідних обсягах.

«До кінця року буде виділено всі заплановані 28,3 мільярда євро», — повідомив він.

За його словами, ЄС наразі готується до використання решти коштів із позики на підтримку України (31,7 мільярда євро) на потреби оборони у 2027 році.

«Ми вже почали розробляти графік фінансування на 2027 рік — на суму 14,4 мільярда євро — для закупівлі безпілотників та боєприпасів. Це робиться для того, щоб ми могли почати виділяти кошти вже з січня 2027 року й уникнути будь-яких пауз», — підкреслив він.

Кубілюс наголосив, що в структурі потреб України в озброєнні (у грошовому вираженні) частка безпілотників зростає: «На початку 2026 року вона становила 31%, а у 2027-му сягне 62%. За прогнозами України, цього року росіяни використають близько 10 мільйонів дронів, а наступного — близько 20 мільйонів. Україна, за підтримки ЄС, має забезпечити відповідний рівень протидії. І вона його забезпечить».

Він зазначив, що існує потреба в нарощуванні виробництва озброєнь для України — зокрема й з боку ЄС, — щоб поставки могли відбутися у 2027 році, а не у 2028-му чи 2029-му.

«Цей Інструмент скоординованої підтримки України (ICSUA) допоможе Україні підтримувати обороноздатність протягом усього 2027 року завдяки закупівлі всього необхідного для її захисту — насамперед засобів протиповітряної оборони, зокрема систем для застосування та протидії безпілотникам, засобів радіоелектронної боротьби, ракет і боєприпасів», — заявив Кубілюс.

Він додав, що цей додатковий інструмент — у поєднанні з новими можливостями, які відкриває майбутній Оборонно-промисловий пакт між ЄС та Україною, а також новою програмою позик SAFE на суму 21 млрд євро, — сприятиме нарощуванню європейських виробничих потужностей, необхідних Україні. Крім того, це допоможе у створенні спільних з Україною оборонних спроможностей, що, на переконання Кубілюса, є критично важливим як для самої України, так і для оборонної готовності Європи.

Як повідомляв Укрінформ, Єврокомісія пропонує покрити дві третини дефіциту фінансування України у 2027 році шляхом надання нового кредиту на суму 45 млрд євро.


Наші пріоритети для України - захист неба, стабілізація фронту та забезпечення оперативної глибини.

video_preview_3f3059f46b527e19165f6186035098fd.jpg
video_preview_3f3059f46b527e19165f6186035098fd.jpg

17 листопада у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі, у день проведення чергового засідання групи «Рамштайн» Укрінформ записав ексклюзивне інтерв’ю з командувачем місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України (NSATU) генерал-лейтенантом армії США Гійомом Бопером (Guillaume N. Beaurpere).


Офіцер ДШВ назвав найбільші виклики для сержантів

630_360_1794829940-211
630_360_1794829940-211
Найбільшими викликами для сержантів у лавах ЗСУ є кадровий дефіцит, втома та вигорання.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав заступник командира батальйону підготовки сержантського складу 199-го навчального центру Десантно-штурмових військ ЗСУ майор Віталій Гуменюк.

«Серед найбільших викликів для сержантів я б виокремив кадровий дефіцит та втому особового складу. Коли особовий склад постійно на негативі, а тобі треба підносити бойовий дух, ти й сам якоюсь мірою переймаєш цей настрій. Звісно, важко бачити загиблих і поранених, але ти маєш триматися перед підлеглими, як кремінь. Із постійним потоком нових людей трішки важко працювати. До повномасштабки військові одне одного знали по два, три, п’ять років, і коли хтось гинув, було відчуття, ніби втрачаєш рідну людину. Тепер усі емоційно вигорілі, бо поранень і втрат дуже багато», - зазначив Гуменюк.

Інтерв'ю

У Києві ЗСУ провели Сержантський форум

1794853367-676
1794853367-676
1794856162-1328
1794856162-1328
1794852885-426
1794852885-426
1794853065-262
1794853065-262
Збройні сили України провели Сержантський форум, який став першим заходом такого роду в історії сучасного українського війська. Захід відбувся у Києві за підтримки Сержантського корпусу ЗСУ і був присвячений Дню сержанта, який відзначається 18 листопада, повідомляє Укрінформ.
Форум об’єднав понад 250 сержантів, серед яких головні сержанти всіх видів і родів військ, сержанти бойових бригад, корпусів, батальйонів і рот, зокрема військовослужбовці безпосередньо з фронту. Під час форуму, зокрема, обговорювалося впровадження принципів сучасної військової концепції Mission Command - децентралізованого управління, де значна роль відводиться Сержантському корпусу.
Дізнатися більше

Чого американський досвід офіційних соцмереж може навчити Україну

630_360_1771932503-449
630_360_1771932503-449
Цього літа армія США за тридцять днів закрила сотні сторінок своїх підрозділів у соцмережах, і зробила це не з примхи, а згідно з логікою документа, який Пентагон ухвалив ще 2022 року. 
Армія пояснила своє рішення бажанням говорити «чітким, єдиним голосом» і зменшити операційні ризики. А в пресрелізі прямо написала, що тисячі локальних сторінок зводять у компактну мережу дозволених акаунтів. Проте вже за місяць Military Times розповів і про інший бік реформи, адже родини військових раптом втратили звичні сторінки, де шукали інформацію про дитячі садки, лікарні й події на базі. Майкл Генсон, член родини військового з Повітряних сил, який живе на армійській базі, порівняв це з ізоляцією часів ковіду і сказав, що гарнізон ніби «згас». 
Свою думку, чи потрібна українській армії подібна інструкція, Віктор Таран, експерт з оборонних та військово-технічних інновацій, який спеціалізується на безпілотниках та кібербезпеці, виклав у блозі. На його думку, завдяки соцмережам ЗСУ якраз має довіру в суспільства, це те, чого бракує американцям - тобто живуі швидку комунікацію, окрім цього медійність бригад впливає на їхню підтримку і донати. Як приклад навів Третій армійський корпус, який сьогодні масштабує цей досвід у рекрутингових кампаніях. 
Блог

Дрони й роботи для фронту: у Нідерландах показали нові оборонні технології

630_360_1794499409-333
630_360_1794499409-333

У Гаазі другий рік поспіль відбувся Європейський форум оборонних інновацій (EDIF), який зібрав понад тисячу представників урядових структур, оборонної промисловості, інвестиційного сектору та технологічних компаній з України, Нідерландів, Великої Британії, Латвії та інших країн НАТО і держав-партнерів.

Цьогоріч форум проходив у розширеному міжнародному форматі. У центрі уваги були розвиток оборонних технологій і зміцнення безпеки Європи з урахуванням бойового досвіду України. У межах заходу також підписали до десяти меморандумів про співпрацю за участю українських компаній, європейських та міжнародних оборонних асоціацій.

Однією з ключових подій став демонстраційний день, під час якого українські компанії представили власні оборонні розробки.

Репортаж

Фото дня

915321256_29728635273394637_9058492631747862355_n
915321256_29728635273394637_9058492631747862355_n

Капелани долучилися до ДФТГ та обороняють небо у Києві

📸 Кирило Чуботін, Укрінформ


Відмовитись від розсилки

Відправлено через

SendPulse