У Кремлі кажуть, що тристоронні переговори з Україною і США відбудуться в листопаді в Абу- Дабі.
За словами прессекретаря російського президента Дмитра Пєскова, наступний раунд мирних переговорів «заплановано на першу половину листопада в Абу-Дабі» і «відбудеться у тристоронньому форматі».
«Президент визначив тему переговорів — це питання безпеки для двох країн, для Росії та України, вже після того, як буде досягнуто мирного врегулювання», — сказав він. На запитання, чи можлива участь Європи в консультаціях, прессекретар відповів: «Нічого не можна виключати апріорі. Але ці переговори, про які ми говоримо, які заплановані на першу половину листопада в Абу-Дабі, — вони відбудуться у тристоронньому форматі». Російська сторона запропонувала провести переговори «приблизно 10 листопада».
Зазначимо, заява Пєскова пролунала на тлі активізації дипломатичних зусиль адміністрації Дональда Трампа: у вівторок в Осло спецпосланець Стів Віткофф зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським та низкою європейських лідерів, а в середу провів переговори з Володимиром Путіним. За підсумками цих зустрічей і Київ, і Москва заявили про свою готовність відновити прямі переговори за посередництва Вашингтона.
У телеінтерв'ю в четвер російський диктатор Володимир Путін заявив, що Росія готова відновити тристоронні переговори за участю України та США, проте має йтися про параметри безпеки в рамках остаточної мирної угоди, а не про «короткострокове» припинення вогню.
Зеленський: Україна готова до переговорів у будь-який день, їх проведення залежить від Росії
Зеленський акцентував на необхідності переходу від тристоронніх переговорів на технічному рівні до зустрічі лідерів, оскільки ключові питання можна вирішити лише на найвищому рівні.
За словами Президента, для забезпечення переговорного процесу необхідна спільна робота зі США, Європою та іншими партнерами, а також подальший тиск Вашингтона на Москву.
«Чи можуть вони відбутися без Америки або без американського тиску на Росію? Напевно, ні. Саме тому ми дуже розраховуємо на те, що Америка й надалі триматиме це питання в пріоритеті на всіх рівнях», – наголосив глава держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна прагне відкритого діалогу зі США та іншими партнерами, аби світ краще розумів ситуацію в Україні, а політичні лідери могли ухвалювати рішення, які наближатимуть мир.
«Я дуже хочу, щоб наші відносини – між Україною та Америкою, а також з усіма іншими нашими партнерами, – були міцними, справді дружніми й без непорозумінь. Без сильної Америки, якій не байдуже, що відбувається у світі, світ однозначно був би гіршим», – наголосив Зеленський.
Міністерство оборони України, фінська компанія ICEYE – світовий лідер у галузі супутникового спостереження – та телекомунікаційний гігант Nokia підписали Меморандум про наміри.
Барро розповів про новий удар, унаслідок якого 23 жовтня затонуло судно в Чорному морі: «Це вже восьмий випадок за два тижні - наслідок російської агресивної війни проти України. Він нагадав пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона запровадити мораторій на удари в Чорному морі, озвучену на Генасамблеї ООН.
У задумах росіян фігурують різні сценарії - зокрема, проведення "операцій під чужим прапором" з подальшим звинуваченням України через канали російської пропаганди та доступні для Кремля міжнародні майданчики.
ЄС планує брати участь у наступному раунді перемовин про мир в Україні
На запитання Укрінформу про можливі формати участі груп лідерів країн-членів ЄС у майбутніх переговорах, про що повідомлялося в іноземних ЗМІ, речниця Єврокомісії Аріана Подеста не підтвердила, але і не спростувала відповідні повідомлення, нагадавши, що ЄС був присутній на перемовинах в Осло. За її словами, «очікування такі, що майбутні перемовини у багатосторонньому форматі на високому офіційному рівні відбудуться за участю Євросоюзу».
Інший речник, Крістіан Віганд, зазначив, що мирні перемовини відбуваються у різних форматах, на різних рівнях та в різних місцях, де до них залучаються глави держав та урядів, міністри, високопоставлені дипломати та чиновники ЄС.
Politico розповіло, як Європа шукає головного переговірника з Путіним щодо України.
Серед європейських урядів зростає розуміння того, що незабаром може виникнути потреба визначити того, хто вестиме прямі переговори з російським лідером Володимиром Путіним щодо мирної угоди для України. Головна проблема в тому, хто саме має взяти на себе це ризиковане завдання.
«Президент Путін не сприймає Європейський Союз як авторитет. Він не хоче розмовляти з Урсулою фон дер Ляєн, не спілкується з Каєю Каллас. Він припинив діалог і з іншими європейськими лідерами, зокрема з Еммануелем Макроном», — заявив президент Чехії Петр Павел.
Серед політиків, які не є частиною безпосереднього апарату ЄС, дедалі частіше згадують президента Фінляндії Александра Стубба. На його користь свідчать два важливі фактори: по-перше, він, мабуть, має найкращі стосунки з Трампом серед усіх лідерів ЄС; по-друге, Фінляндія має багаторічний досвід взаємодії з Росією — у країн спільний кордон протяжністю 1300 кілометрів, а в минулому між ними навіть точилися війни. «Стубб цікавий тим, що Фінляндія добре знає Росію і традиційно веде з нею діалог. Вони краще за будь-кого з нашого боку розуміють, що потрібно для відчуття безпеки в такій ситуації», — зазначив анонімний співрозмовник.
«Такі гуманісти не приведуть до миру»: Долгов про Путіна та удари по Києву
Поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні?
- Навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ; - Що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння; - Чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні; - Як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи.
У «Роснефти» побоюються довгострокової шкоди через продовження війни в Україні - Bloomberg
Як повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела, прибутки «Роснефти» падають, а борг зростає, незважаючи на те, що війна в Ірані мала б стати для неї несподіваним джерелом доходу, йдеться у матеріалі.
За даними видання, «Роснефть» зазнала значних збитків від української кампанії ударів проти російської інфраструктури. Компанія керує 12 НПЗ, на які припадає близько третини загальних потужностей РФ з переробки нафти. За підрахунками, із 15 підтверджених ударів безпілотників по нафтопереробних заводах Росії у вересні 5 були спрямовані проти основних об’єктів «Роснефти», що постачають паливо до європейської частини Росії, регіону з найбільшим споживанням.
Згідно з планами компанії, з якими ознайомилося Bloomberg, заходи щодо захисту об’єктів за допомогою транспортних контейнерів, сіток та сталевих тросів виявилися неефективними проти роїв БПЛА. Особливо складно усунути пошкодження, коли удари припадають на складні установки вторинної переробки, такі як каталітичні крекінг-установки, реформери та гідрокрекінг-установки, деталі для яких раніше постачалися із Заходу.
Нагадаємо, Трамп заявив, що Росія за згодою США негайно поставить на глобальний ринок 300 тис. тонн дизельного пального й суттєво наростить обсяг його експорту надалі. Перший танкер із російським дизелем уже прямує до США. Про це повідомляє Reuters зі посиланням на дані британського оператора Лондонської фондової біржі LSEG. Згідно з даними про морські перевезення, 22 жовтня в російському балтійському порту Приморськ на танкер середнього розміру «Agioi Fanendes» завантажили 40 тис. метричних тонн дизельного пального з наднизьким вмістом сірки. Очікується, що судно прибуде до Сполучених Штатів уже 7 листопада.
США продовжили термін для продажу закордонних активів «Лукойлу» ще на місяць
Як відомо, США запровадили санкції проти «Лукойлу» та «Роснефти» у жовтні 2025 року, прагнучи посилити тиск на РФ для припинення війни в Україні. Згодом «Лукойл» - другий за величиною виробник нафти в Росії - оголосив про намір продати свої міжнародні активи. Відтоді влада США неодноразово продовжувала дозволи на певні види діяльності компанії, поки тривають пошуки покупця.
15 жовтня, Міністерство фінансів США продовжило дію винятку з санкцій для російського нафтового гіганта «Лукойл» до квітня 2027 року. Про це йдеться у повідомленні Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США, передає Укрінформ.
Як зазначається, нова ліцензія дозволяє АЗС під брендом «Лукойл» за межами Росії, зокрема у США, обслуговувати клієнтів до 24 квітня 2027 року. Вона замінює попередній дозвіл, термін дії якого спливав наприкінці жовтня.
Водночас ліцензія зберігає заборону на переказ коштів будь-якій особі або на будь-який рахунок у Росії. Вона також не дозволяє операцій за участю Центрального банку РФ, Фонду національного добробуту та Міністерства фінансів Росії.
Окремою ліцензією Мінфін США дозволив певні операції з компаніями «Лукойлу» в Болгарії на той самий період. Генеральна ліцензія № 130B передбачає можливість продовження окремих видів діяльності на нафтопереробному заводі в Бургасі, у мережі АЗС, а також у компаніях, що постачають авіаційне та суднове пальне.
Водночас ці дозволи не скасовують санкцій проти «Лукойлу». Вони не поширюються на операції за участю інших підсанкційних осіб і структур або на діяльність, заборонену американським санкційним законодавством.
За даними Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC), термін продовжили після того, як на початку жовтня американська інвестиційна компанія Carlyle Group відкликала свою пропозицію щодо купівлі активів.
29 січня Carlyle домовилася про придбання активів «Лукойлу», за винятком тих, що розташовані в Казахстані. За словами обізнаних із ситуацією джерел, компанія вела переговори про партнерство для укладення угоди з інвестиційними фондами Mubadala, XRG та IHC з Абу-Дабі, а також з американською Міжнародною корпорацією фінансування розвитку (DFC).
Росія купує окопне «м'ясо» на ринках Глобального Півдня
Є дві головні траєкторії потрапляння іноземців до російського війська. Перша починається у країнах за межами РФ: оголошення у місцевих соцмережах; посередник; обіцянка роботи в охороні, логістиці, будівництві, IT, на кухні або за кермом. До пакета додають високу зарплату, підйомні, квиток і перспективу отримання паспорта РФ.
Друга траєкторія починається вже всередині Росії. Тут ресурсом стає нестабільний статус мігранта: прострочена віза, ризик депортації, затримання, реальна чи сфабрикована кримінальна справа. Контракт із Міноборони пропонують як «розв’язання проблеми». Після підписання схема повторюється: документ російською мовою без зрозумілого перекладу, запевнення, що участі в боях не буде, кілька тижнів підготовки, вилучення паспорта й телефона, відправлення на небезпечні позиції, погрози в’язницею або смертю за спробу втекти. Обіцяні гроші можуть затримувати або не виплачувати повністю. Схему відпрацьовано у багатьох країнах.
Три з п'яти найвищих показників припадають на вересень і жовтень 2026 року. Попередній рекорд протримався майже два роки.
Майже рік на позиції: солдатський подвиг піхотинців 65 бригади
320 днів бійці перебували на бойовому чергуванні й успішно відбили всі атаки ворога З 4 грудня 2025 року по 19 жовтня 2026 року бійці мотопіхотного батальйону 65 бригади перебували в першому ешелоні оборони. Попри численні заяви російських пропагандистів, Новоандріївка досі під українським прапором – у тому є частина і їхньої заслуги.
Ось імена солдатів: Олександр Малодушний, В’ячеслав Красюк, Олександр Пилипчак. До речі, для Малодушного і Пилипчака це був перший вихід на бойову позицію.
Як 24-річний заступник комбата вивів понад сотню побратимів із пастки на Курщині
У 24 роки Павло Язловецький уже має звання майора та обіймає посаду заступника командира батальйону 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Він – Герой України. У 2025 році Президент Володимир Зеленський вручив військовому орден «Золота Зірка» за участь у Курській операції, під час якої він врятував понад сотню побратимів.
Підрозділ військовослужбовця Павла Язловецького з 82 Буковинської бригади під час Курської операції потрапив у вогневу засідку й залишився без більшості техніки. Майор розповів, як ухвалював рішення в бою та що було найважчим.
П’ята осінь повномасштабної агресії РФ проти України почалася для окупантів із гучних провалів їхньої протиповітряної оборони. За даними Генерального штабу ЗСУ, у вересні російська ППО стрімко втрачала ефективність не лише вздовж лінії фронту, а й у глибокому тилу – від Брянської області до Краснодарського краю.
Серед найгучніших епізодів місяця – успішні удари по об'єктах Чорноморського флоту, масштабні пожежі на російських військових аеродромах із втратою транспортної авіації та гелікоптерів, а також ювілейна, 300-та підтверджена ціль у межах операції «ППОпад», яку реалізують Сили безпілотних систем.
Докладніше про дороговартісні зразки російської військової техніки, знищені українськими ударами у вересні, — у черговому огляді Укрінформу.
У Празі за участю України відкрилися міжнародна виставка та форум «Збройні сили майбутнього»
На оборонній виставці «Future Forces», яка проходить у Празі 21-23 жовтня, Україна представила інноваційні рішення та розробки, зокрема, в сегменті безпілотних систем. Серед них роботизований комплекс Termit 2.0 – розробка компанії Tencore, яка є партнером чеської Cyber Drone Solutions. Експозицію оглянув президент Чехії Петр Павел.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу з місця події, волонтерська спільнота DroneAid, що об’єднує півтора десятка міст по всій Європі та вчить звичайних громадян складати дрони для України, провела майстеркласи та представила власну розробку – «дрона-ловця».
Крім того, волонтери представили свої розробки, зокрема автономну турель захисту від FPV-дронів DRONOLAW, яка «ловить» FPV-дрон за допомогою сітки. Ментор DroneAid Вадим Василенко, один з авторів цієї системи, розповів, що вона здатна за 5 секунд просканувати простір на 360 градусів. Теплова камера визначає дрон на відстані до 100 метрів, після того які він наближається на відстань від 20 до 10 метрів, турель відстрілює сітку, в якій пропелери малого ворожого дрона просто заплутуються, і він втрачає можливість рухатися і, в такий спосіб, буде знешкоджений.
«Тобто ця система повністю автономна, не потребує жодного оператора. І, сподіваємося, захищатиме нашу техніку, наших людей від ворожих дронів. Ми сподіваємося, що ми зможемо цим врятувати багато життів», - підкреслив Вадим.
