Розсилка від Укрінформу "Відбудова 2026"

Архів розсилок
630_360_1759304881-332
630_360_1759304881-332

Кабмін переходить на жорсткий режим економії бюджету

Очільник уряду закликав депутатів проголосувати необхідні для отримання міжнародної допомоги законопроєкти

Невиконання Україною своїх зобов'язань перед міжнародними партнерами створює ризики недоотримання необхідних для державного бюджету коштів.

На цьому наголосив Прем'єр-міністр Сергій Корецький під час виступу у Верховній Раді, передає кореспондент Укрінформу.

За його словами, Україна може отримати від міжнародних партнерів 30 млрд доларів, які вже передбачені програмами підтримки. Водночас український бюджет має дефіцит на видатки оборони 27 млрд грн, щодо надходження яких потрібно домовлятися додатково.

"Розраховувати на додаткове фінансування ми можемо, лише спільно виконуючи свої попередні зобов'язання", - наголосив Корецький.

Серед причин дефіциту бюджету очільник уряду назвав здорожчання війни, адже технологічна війна потребує більше витрат - зокрема, на забезпечення армії роботизованими комплексами. При цьому у першому півріччі Міноборони профінансувало свої видатки на оборону за рахунок коштів, передбачених на друге півріччя.

"А друга причина - не були ухвалені всі рішення, про які ми домовилися з партнерами. Не були повністю виконані наші зобов'язання перед ними, що створює ризики недоотримання фінансування, яке нам украй необхідне", - підкреслив Корецький.

Він зазначив, що уряд до 1 листопада має ухвалити 44 рішення у рамках виконання зобов'язань перед партнерами. У парламенті ж зареєстровано 26 законопроєктів, із яких 12 включені до порядку денного.

"Дуже прошу підтримати ті законопроєкти, які вже є у порядку денному, і паралельно пропрацювати і включити до порядку денного всі інші", - сказав Корецький. Крім того, він узяв зобов'язання, що Кабмінпідготує та внесе до Ради 17 законопроєктів.

Читати далі

Місія МВФ розпочала роботу в Україні

Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм 31 серпня 2026 року розпочала роботу в Україні. Обговорення будуть зосереджені на перспективах економіки, зобов'язаннях влади щодо макроекономічних та структурних реформ у межах програми розширеного фінансування (EFF) МВФ, а також на проєкті бюджету на 2027 рік.

Як повідомлялось, у лютому Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного Фонду затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування для України. Нова програма розрахована на 2026-2029 роки та враховує оновлені макроекономічні й безпекові умови, в яких перебуває держава.

Програма передбачає фінансування в розмірі 8,1 млрд дол. США для потреб держбюджету; 2,2 млрд дол. США вже надійшли до Державного бюджету України.

У Мінфіні нагадали, що у межах затвердженої у лютому програми з МВФ Україна зобов’язується реалізувати амбітні структурні реформи для забезпечення ефективного повоєнного відновлення та просування до членства в ЄС.

Серед них - зміцнення фіскальних інституцій і податкового адміністрування, посилення систем врядування та протидії корупції, розвиток фінансової та ринкової інфраструктури для повоєнної відбудови за підтримки приватного капіталу, а також подальший розвиток ринкової економіки.


Більше новин:

  • У Єврокомісії прокоментували плани подальшого фінансування для України
  • Кошти з Європейського фонду миру можуть стати доступними для України - Каллас
  • Світовий банк розглядає можливість розширення житлових програм в Україні
  • Уряд запустив експериментальний проєкт зберігання пального у підземних сховищах
  • Заклади освіти отримають майже ₴77 мільйонів на підготовку до зими - рішення уряду
  • У Реєстрі збитків з'явилася нова категорія - втрата контролю над майном на ТОТ

У ВР облаштували підземний простір для роботи депутатів під час тривог

788213040_2471007783407202_7208376161777822318_n
788213040_2471007783407202_7208376161777822318_n

Верховна Рада планує запровадити альтернативний формат роботи під час повітряних тривог, який дозволить народним депутатам продовжувати засідання та голосувати в облаштованому укритті.

"Враховуючи те, наскільки збільшилося все за кількістю атак, це може призвести до паралічу діяльності української влади. І саме через це завдяки апарату, завдяки нашим колегам, ми запропонуємо народним депутатам альтернативний варіант. Ви зараз знаходитеся в приміщенні, яке може бути використане як альтернативний варіант для діяльності Верховної Ради", - зазначив Голова ВР Руслан Стефанчук.

Також Стефанчук повідомив, що для голосування розроблена альтернативна внутрішня електронна система, що працює лише в межах укриття й дозволяє кожному депутату проголосувати. Поза приміщенням голосування неможливе.

Фотобанк

Е-декларуванню - 10 років: як Україна навчилася перевіряти статки посадовців

Е-декларування, запроваджене в Україні у 2016-му, за десять років змінилося від реєстру публічних декларацій до складної системи обміну та аналізу даних. Але головне, що НАЗК будували одночасно з Реєстром. 

Агентство створили у 2015 році після ухвалення нового антикорупційного законодавства. Саме йому закон доручив вести Єдиний державний реєстр декларацій і здійснювати фінансовий контроль за статками публічних службовців.

У серпні 2016 року НАЗК ухвалило рішення про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій. Першого вересня реєстр відкрили для першої категорії декларантів.

Допомагали міжнародні партнери. Зокрема, Програма розвитку ООН брала участь у підготовці технічних завдань, тестуванні та залученні експертів, а також підтримала оренду обладнання і розроблення реєстру, – розповідає Укрінформу Анна Ковтуненко, керівниця департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). У 2016 році вона була серед тих, хто запускав реєстр.

Історію е-декларування можна розповідати не тільки через мільйони цифр, а й через те, як за десять років змінилася сама система.

Наступний етап е-декларування буде значно менше видовищним, ніж перші декларації з трильйонами готівки та сотнями одиниць зброї. Його результат вимірюватиметься не кількістю гучних декларацій, а тим, наскільки добре система вміє помічати те, що людина намагалася не показати.

Читати

Зібрати будинок за 5 годин: Нідерланди виділили €4 млн на модульне житло

1788163513-744
1788163513-744

У Нідерландах 24 серпня, у День Незалежності України, символічно стартувало навчання для українських фахівців «Добробату» – добровільної будівельної організації, яка допомагає відновлювати будинки та цивільну інфраструктуру, пошкоджені або зруйновані внаслідок російської агресії.

Команда із чотирьох українських фахівців протягом п’яти днів опановує в Нідерландах технології циркулярного модульного будівництва, щоб застосовувати ці знання під час відбудови України та створення житла для внутрішньо переміщених людей.

Навчання для українських фахівців проводять експерти з нідерландської компанії C3 Living, яка проєктує та виробляє модульні будинки, житлові комплекси, приміщення для офісів, шкіл, медзакладів і тимчасового проживання. Її рішення можна використовувати як постійне або тимчасове житло. Серед реалізованих компанією проєктів, зокрема, – оселі для українських біженців у Нідерландах.

Мета тренінгу – передати українським спеціалістам практичні знання, які вони зможуть застосувати в Україні. Навчання є частиною проєкту Sustainable Housing First for Ukrainian Recovery («Надійне житло перш за все для відновлення України», – ред.), у межах якого в Острі на Чернігівщині буде зведено сучасне модульне безпечне й енергоефективне житло для внутрішньо переміщених українців. Проєкт передбачає створення модульних помешкань приблизно для 175–250 людей, загалом 22 будинки.

video_preview_9e73879c659d23c14f544068caaa6bf4.jpg
video_preview_9e73879c659d23c14f544068caaa6bf4.jpg
Дізнатися більше

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» є одним із найвідоміших прикладів екологічних злочинів окупантів

3_06841e21
3_06841e21

Херсонщина, значна частина якої тривалий час перебувала в окупації або досі залишається під ворожими обстрілами, найбільше постраждала від екологічних наслідків російської агресії.

Про розслідування злочинів проти довкілля, документування збитків на окупованих територіях, справу «Асканії-Нової» та перспективи притягнення винних до відповідальності розповів начальник Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Херсонської обласної прокуратури Геннадій Знахоренко.

Інтерв'ю

За час повномасштабної війни через ворожі обстріли знищені 423 заклади освіти

1080_600_1788259967-4697
1080_600_1788259967-4697

"За час повномасштабної війни 4 650 закладів освіти постраждали від російських обстрілів, 423 – зруйновані повністю. Це тисячі класів, аудиторій, лабораторій і просторів, де мали навчатися українські діти та молодь", – заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець з нагоди початку шкільного року.

У День Знань Володимир Зеленський відвідав школу на Київщині і закликав партнерів активніше реагувати на атаки РФ. За його словами, протягом цих двох тижнів росіяни бʼють по інфраструктурі, зокрема й для того, щоб зірвати початок навчального року. Тобто Росія, попри початок навчального року, продовжує атакувати Україну і робить дітей учасниками війни.

Президент подякував батькам, які попри тривоги та російські атаки, залишаються на батьківщині та разом з учителями докладають зусиль, щоб діти навчалися вдома, в Україні.

1 вересня через російську повітряну атаку вчителям довелося проводити перші уроки в укритті. Зокрема, і всеукраїнський урок «Мова гідності: бачити людину за словами» для учнів 1-4 класів. За інформацією МОН, цьогоріч в Україні очно працюватимуть понад 8 тисяч шкіл. 

Як наголошують в Міністерстві освіти, понад 82% шкіл, які працюють очно, мають доступ до власного або іншого облаштованого укриття. На будівництво й облаштування захисних споруд у школах цьогоріч держава спрямувала 5 млрд грн.

Загалом, цьогоріч навчальний рік у 11 940 школах розпочинають понад 3,5 млн учнів і учениць. Серед них — 243 398 першокласників.148 065 з яких, за даними Мінсоцполітики, отримують пакунок школяра. Освітній процес забезпечують понад 366 тисяч педагогів.


«Недописані» запустили сайт пам’яті людей літератури, яких вбила Росія

1788266650-206
1788266650-206

Проєкт "Недописані" запустив меморіальний сайт із профілями людей літератури, чиї життя забрала Росія.

Команда ідентифікувала 289 діячів і діячок - письменників, перекладачів, редакторів, видавців, літературознавців, бібліотекарів та інших працівників книжкової сфери. Про це повідомили засновники проєкту Євген Лір і Олена Герасим’юк.

На сайті можна шукати імена загиблих людей літератури, читати їхні біографії, дізнаватися про твори, професійний і творчий шлях, а також переглядати зібрані командою матеріали та спогади близьких.

Платформу запустили у бета-форматі. Команда продовжує додавати нові профілі та доповнювати вже опубліковані матеріали. Основну роботу з наповнення сайту планують завершити до кінця осені 2026 року.


Протягом літа РФ 21 раз атакувала видавництва та книжкові склади - Бережна

1080_600_1787942645-1691
1080_600_1787942645-1691

"Масштаби руйнувань колосальні. Лише за літо 2026 року більше ніж 10 млн книг було знищено. Сумарна кількість збитків становить більше ніж 1,2 млрд грн. 21 атака на видавництва, на місця, де зберігаються книги, здійснена за це літо", - сказала віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна під час відвідання знищених складів видавництва "Ранок".

За її словами, держава працює в трьох напрямках, аби допомогти видавництвам після атак: це закупівля обладнання, відновлення попиту та підтримка видавництв, друкарень, книгарень, в також залучення фінансів від міжнародних партнерів.

"Якщо говорити про першу частину інструментів, тобто відновлення складів, друкарень після пошкоджень, то однією з ефективних програм є гранти на закупівлю пошкодженого обладнання у розмірі 16 млн грн, які оперуються бюджетною програмою, яку має Міністерство економіки", - говорить віцепрем'єр-міністерка.

За її інформацією, за кошти державного бюджету будуть закуплені - вперше з 2022 року - книги для публічних бібліотек, а також - література для шкільних бібліотек. Сума видатків на це узгоджується, "йдеться про сотні мільйонів гривень", зазначила Бережна.

Книгарням, які продають українські книжки, обіцяють компенсувати орендну плати з державного бюджету.

Крім того, з 1 січня 2027 року галузь матиме підтримку у межах програми "Тисячовесна".

Для маленьких видавництв, які не зможуть скористатися державними програмами, шукатимуть небюджетну підтримку. З коштів закордонних партнерів формується спеціальний фонд.

Більше фото

Інфографіка

1787737995-655
1787737995-655

 Відмовитись від розсилки

Відправлено через

SendPulse