ЄС змінює правила для України: від чого залежатимуть 8,3 мільярда євро |
|
Європейська фінансова підтримка України поступово переходить у нову фазу. Якщо на початку повномасштабної війни головним завданням європейських програм було забезпечити макрофінансову стабільність держави, то тепер дедалі більшу роль відіграє питання, як за допомогою грошей прискорити структурні зміни в Україні. Саме в цьому контексті варто розглядати оновлення Ukraine Facility та «Плану України» (Ukraine Plan). Ідеться не лише про додаткове фінансування на 2026 рік, а й про зміну механізму, за яким Україна отримує частину європейських коштів. Нова конструкція робить систему гнучкішою у випадках часткового виконання реформ, водночас жорсткіше прив’язує фінансування до змін, безпосередньо пов’язаних з європейською інтеграцією. Ukraine Facility від самого початку була побудована за принципом: Україна отримує кошти, якщо виконує погоджені з ЄС реформи та індикатори. Такий підхід дав змогу пов’язати фінансову підтримку з модернізацією держави, а не лише з покриттям бюджетного дефіциту. Однак у цієї системи є слабке місце. Формальний індикатор не завжди здатний відобразити складність реформи, особливо коли її виконання залежить від кількох незалежних інституцій. У випадку України до цього додаються війна, кадровий дефіцит і необхідність одночасно виконувати велику кількість внутрішніх та міжнародних зобов’язань. Тому перехід до часткового врахування виконання індикаторів має значення далеко за межами конкретних виплат. Для Києва це означає менший ризик втрати фінансування через окремі невиконані пункти, але й менше можливостей обмежитися формальним виконанням реформ. ЄС дедалі більше оцінюватиме не лише факт ухвалення необхідних рішень, а й те, наскільки вони змінюють роботу державних інституцій. Читати далі |
|
Мінвідновлення розраховує залучити до €2 мільярдів міжнародного фінансування на свої проєкти У Програмі діяльності уряду визначено ключові завдання Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України на 2026-2027 роки. Перший пріоритет - перехід від відновлення окремих об’єктів до єдиної державної політики відбудови. У 2026 - 2027 роках міністерство планує сформувати основні засади політики відновлення та визначити єдині підходи до управління процесами відбудови держави. Найбільший блок завдань стосується розвитку транспортної системи та її повної інтеграції у транс’європейську транспортну мережу. Ще одним напрямком стане створення нової інституційної архітектури транспортної галузі. Планується розробити та внести до Верховної Ради законопроєкти щодо створення Національного бюро розслідування аварійних подій на транспорті та Національної комісії, що здійснюватиме державне регулювання у сфері транспорту. Також важливий розвиток сучасного ринку поштових послуг та його інтеграція до європейського простору. До 2027 року планується привести українське законодавство та стандарти у сфері поштового зв’язку у відповідність до вимог ЄС. Читати далі |
|
|
|---|
|
| Німеччина виділить €50 мільйонів на відновлення конфайнменту ЧАЕС |
|
|
|---|
|
Більше новин:- Прямі збитки інфраструктури України від війни сягнули вже $197 мільярдів - KSE
- Уряд спрямує ₴4,9 мільярда від ЄІБ на відновлення громад
- Рада підтримала проєкт Митного кодексу - які нововведення для бізнесу
- Україна ініціюватиме консультації з Єврокомісією щодо оновлення умов торгівлі
- Україна у серпні експортувала лише 20% зерна від потенційного обсягу
- Збереження врожаю: Світовий банк виділяє кошти на підтримку малих та середніх аграріїв
- Бізнес просить у держави підтримки через посилення атак ворога
- Виконавчий директор Реєстру збитків: Обсяг заявлених втрат у двох нових категоріях - необмежений
- Підготовка до зими: Кабмін розподілив ₴35 мільярдів на реалізацію планів стійкості
- Український ритейл потребує децентралізації - економіст
|
|
|
|---|
|
Україна створює «Донорську платформу» для гуманітарного розмінування |
|
|
|---|
|
Проєкт має бути реалізований впродовж двох років після офіційного старту функціонування системи. Експлуатація в дослідному режимі повинна розпочатися не пізніше 31 березня 2027 року. Власником системи буде держава в особі Мінекономіки, адміністратором — Центр гуманітарного розмінування. «Донорську платформу» створюватимуть не за бюджетні кошти. Реалізацію системи, відповідно до ухваленої постанови, можуть профінансувати міжнародні організації, донорські установи тощо. Для бенефіціарів міжнародної допомоги (державні органи, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування) обов'язковим буде внесення до платформи інформації про запити на надання міжнародної допомоги. Водночас оператори протимінної діяльності забезпечуватимуть облік проєктів фінансування та звітування про їх реалізацію, а донори підтверджуватимуть інформацію про міжнародну допомогу. Система автоматично перевірятиме внесену інформацію і не пропустить реєстрацію, якщо вже є проєкт з ідентичними параметрами. *За даними Головного управління протимінної діяльності, в Україні від початку повномасштабного вторгнення від ворожих мін та вибухонебезпечних залишків війни постраждали 1 645 осіб, серед них 170 дітей та 1 475 дорослих. |
|
|
|---|
|
Зелена відбудова: Німеччина пропонує Україні допомогу, аби уникнути своїх помилок після Другої світової |
|
Україна та Німеччина домовилися трансформувати роботу та розширити міжнародну ініціативу Ukraine Green Recovery Action Platform, створену для координації післявоєнної відбудови країни. Однією з ключових тем зустрічі була децентралізація водопостачання та водовідведення. Німецьких колег поінформували про потребу у впровадженні технологічних рішень для автономних систем очищення води. Зокрема, йшлося про використання відновлюваних джерел енергії, що є критично важливим в умовах постійних обстрілів. Окрему увагу приділили проблемі відходів, що утворилися внаслідок руйнувань через обстріли. Німецька сторона підтвердила готовність надати експертну та технологічну підтримку щодо поводження з такими відходами та рекультивації забруднених ґрунтів. До зустрічі долучилися представники німецького приватного сектору у галузях енергетики, екологічних технологій та водопостачання, які вже працюють на українському ринку або планують інвестиції в Україну. Читати далі |
|
Росія полює на українську економіку: що стоїть за ударами по підприємствах |
|
Економічний терор Росії має наслідки далеко за межами руйнованого
Коли російська ракета влучає у склад, завод чи логістичний центр, вона знищує значно більше, ніж будівлю. За кожним підприємством – люди, які там працюють, родини, які живуть із цих зарплат, товари, які мають потрапити до магазинів, податки, з яких утримуються громади, і цілі ланцюги постачання. І масштаб цих атак зростає. Лише з початку липня Росія знищила понад 400 тисяч квадратних метрів складів і логістичних комплексів українського бізнесу (за даними Forbes Ukraine). Відновлення бізнесу в таких умовах – це вже не лише економічне питання. Це питання прав людей і стійкості держави, - пише у своєму блозі омбудсмен з прав людини Дмитро Лубінець. Держава вже має кілька інструментів підтримки підприємств, які постраждали від російських атак: - Гранти на відновлення виробництва. Українські виробники у сфері переробної промисловості можуть отримати до 16 млн грн на відновлення виробництва. Держава покриває до 80% вартості проєкту, а пріоритет мають підприємства з прифронтових регіонів.
- Компенсація воєнних ризиків. Держава частково компенсує вартість знищеного або пошкодженого майна підприємств, а також страхові премії за договорами страхування від воєнних ризиків.
- “Точка опори”. Програма допомагає підприємствам, які були змушені призупинити роботу через обстріли. Передбачає компенсацію частини зарплати працівників та ЄСВ у період простою.
Ці механізми дають можливість швидше відновлювати роботу та, що особливо важливо, зберігати робочі місця. Водночас державна підтримка не може замінити відповідальність держави-агресора за завдану шкоду. |
|
Швейцарія надасть $730 тисяч на відновлення Київської лаври |
|
Швейцарія надасть близько $730 тисяч на збереження та відновлення Києво-Печерської лаври, Успенський собор якої два місяці тому постраждав під час одного з російських ударів. За словами міністра Андрія Сибіги, ця підтримка має особливе значення сьогодні. Адже за два місяці до 975-річчя Лаври Москва навмисно завдала удару по цій багатовіковій святині. "Поки РФ прагне знищити культурну спадщину України та стерти нашу ідентичність, наші партнери стоять поруч із нами в її захисті та збереженні для майбутніх поколінь", - додав глава МЗС. Раніше делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Жербе повідомив, що Швейцарія через ЮНЕСКО надасть 600 тисяч франків (приблизно $730 тисяч - ред.) на захист та відновлення святині. |
|
Американський фонд відбудови може стати одним з інструментів залучення інвестицій у транспорт та логістику |
|
Делегація США на чолі з колишнім спецпредставником Трампа з питань України Кітом Келлогом прибула в Україну й оглянула наслідки російських атак на інфраструктуру Одеського морського порту. Під час робочої зустрічі йшлося про безпеку судноплавства та функціонуванню українського морського коридору. Учасники зустрічі також обговорили подальше відновлення та розвиток портової інфраструктури, посилення стійкості експортних маршрутів і можливості залучення міжнародних партнерів та приватного капіталу до реалізації інфраструктурних проєктів. Окремим напрямком зустрічі стала економічна та інвестиційна співпраця зі Сполученими Штатами. Україна зацікавлена у залученні американських компаній до конкретних проєктів публічно-приватного партнерства у транспортній та комунальній інфраструктурі. Серед пріоритетів - концесійні проєкти в порту «Чорноморськ», розвиток дорожньої та залізничної інфраструктури, а також проєкти у сфері водопостачання. Важливим є залучення американського бізнесу не лише як інвестора, а й як технологічного та операційного партнера. Окремо під час зустрічі обговорили можливості співпраці у межах Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови, створеного в рамках економічної угоди між Україною та США. Для Мінінфраструктури фонд може стати одним з інструментів залучення інвестицій у транспорт та логістику. Йдеться, зокрема, про формування спільного портфеля інфраструктурних проєктів, до реалізації яких можуть долучатися американські компанії, фінансові інституції та постачальники технологій. Читати далі |
|
Ми - одна з небагатьох областей, які на 100% забезпечені резервними дизельними генераторами |
|
Запоріжжя — один із найближчих до фронту обласних центрів: лінія бойового зіткнення розташована приблизно за 20 км. Попри це, місто живе — тут встановлюють антидронові сітки та укриття від дронів, впроваджують додаткові сигнали оповіщення, будують підземні об’єкти та відновлюють будинки. Наскільки реально гарантувати безпеку міста в умовах щоденних атак? Чи достатньо для захисту робить влада? Що означає для міста зупинка промислового металургійного комбінату і чому медикам треба збільшити зарплату? Про це і не тільки кореспондентка Укрінформу говорить з очільником Запорізької ОВА Іваном Федоровим. |
|
Керівник нідерландського благодійного фонду заявив про близько 35 реалізованих проєктів з відбудови в Україні |
|
“Open Door Ukraine (благодійний фонд, заснований у грудні 2018 року – ред.) почав відігравати важливу роль у ранньому відновленні та відбудові України. І зараз я з певною гордістю можу сказати, що ми реалізували приблизно 35 великих проєктів, спрямованих на допомогу українцям у відновленні майна, зруйнованого внаслідок війни”, - розповів його очільник, перший посол Нідерландів в Україні у 1992–1996 роках Роберт Серрі в інтерв’ю Укрінформу. Все почалося з допомоги у відновленні даху багатоквартирного будинку в Ірпені, зруйнованого російськими обстрілами в перші тижні повномасштабної війни. Серрі також розповів про започаткований проєкт Build Back Bio, який фінансується урядом Нідерландів. "З Нідерландів було доставлено виробничу лінію для виготовлення панелей для будинків, як утеплювальний матеріал у них використовується солома, якої в Україні вдосталь. Тепер наша діяльність значно розширилася, і наша мета - допомагати вразливим людям, які втратили свої домівки внаслідок війни, особливо в районах, де точилися бойові дії",- зазначив він. За його словами, у межах цього проєкту партнери зможуть запропонувати людям, які втратили житло, компактні будинки площею 44 або 66 квадратних метрів. Керівник фонду також наголосив на тісній співпраці з територіальними громадами та організаціями, які допомагають українцям. "Завдяки гранту від уряду Нідерландів ми працюємо над масштабнішим проєктом, який дасть нам змогу відбудувати сотні будинків. Саме такими є наші амбіції”, - сказав Серрі. |
|
|
|---|
|
|
|
