Розсилка від Укрінформу "Відбудова 2026"

Архів розсилок
630_360_1759304881-332
630_360_1759304881-332

Україна закликає ЄС створити спільний механізм підтримки аграріїв: обстріли портів загрожують експорту

630_360_1785942525-883
630_360_1785942525-883

Аграрний сектор України через постійні обстріли та закриття трьох глибоководних портів Великої Одеси зіткнувся із загрозою вивезення врожаю та проведення посівної кампанії 2027 року.
Про це йшлося під час зустрічі керівництва Мінагрополітики з дипломатичними представниками країн ЄС, Норвегії, Світового банку та ФАО, повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу міністерства.

«Без можливості реалізувати зібране зерно фермери втрачають необхідну ліквідність для покриття операційних витрат – виплати зарплат, розрахунків за оренду паїв, закупівлі палива та добрив. Це ставить під загрозу проведення посівної кампанії 2027 року, насамперед в малих та середніх підприємствах. А це безпосередньо загрожує глобальній продовольчій безпеці», – зазначив міністр аграрної політики Тарас Висоцький.

За його словами, щоб відвернути колапс і не допустити хаотичного перенаправлення зернових потоків на внутрішній ринок Європейського Союзу, Україна звернулася до ЄС з проханням надати грант у розмірі €220 млн, який не надаватиметься аграріям безпосередньо, а буде спрямований на компенсацію відсоткових ставок і часткове покриття банківських ризиків у межах пільгового кредитування, зокрема через розширення програми «5-7-9%».

«Ми чітко наголошуємо: Україна не прагне перенаправити ці обсяги на ринок ЄС. Ми просимо про цільову підтримку ліквідності. Грант має стати фінансовим плечем, щоб компенсувати відсотки та допомогти залучити в агросектор €4 млрд банківських кредитів (за ставкою не вище 10% річних). Це дозволить фермерам уникнути розпродажу врожаю за безцінь та гарантувати посівну 2027 року», – наголосив міністр.

Таким чином, кожен євро грантової допомоги ЄС дозволить залучити понад €18 пільгових банківських кредитів.

Представники дипломатичних місій та міжнародних організацій відзначили оперативність дій уряду України, який вже вжив перших заходів для підтримки експорту (зокрема, тимчасово коригував коефіцієнти мінімальних експортних цін для компенсації високої логістики).

Як повідомлялося, за даними Мінагрополітики, понад половина запланованого експортного врожаю може залишитися в Україні. У 2026/27 маркетинговому році Україна має експортувати близько 64,4 млн т сільськогосподарської продукції, або в середньому 5,4 млн тонн на місяць. Але у серпні місячний обсяг експорту складе приблизно 1,6 млн т. Надалі альтернативні маршрути поступово відновлюватимуться, однак їхня пропускна спроможність може зрости максимум до 2,9 млн т на місяць. У результаті загальний обсяг експорту може становити лише близько 29,6 млн т. Вже у листопаді дефіцит складських потужностей може сягнути 11 млн т, а в непроданих запасах буде заблоковано понад €10,8 млрд.

Москва прагне зірвати не лише морський, але й сухопутний експорт з України - ISW

Аналітики Інституту вивчення війни наголошують, що РФ активізувала свої зусилля щодо підриву експортних потужностей України з липня 2026 року. Зокрема тодішній український міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський повідомляв, що російські удари знищили 60 000 тонн зерна в порту Чорноморськ в Одеській області у ніч проти 19 липня. А 31 липня речник ВМС України Дмитро Плетенчук повідомляв, що росіяни пошкодили вже понад 20 суден та суттєво уповільнили роботу морського коридору. Українська аграрна рада 15 липня заявляла, що Україна втратила близько третини своїх потужностей з експорту зерна через ракетні та дронові удари РФ по українській портовій інфраструктурі. Отже, Україна була змушена шукати альтернативні експорту суходолом.

Згодом війська РФ атакували міст у Маяках на Одещині, ймовірно, щоб зірвати експорт українського зерна та інших товарів через альтернативний сухопутний коридор. Україна використовує його з моменту, коли російські удари порушили український морський експорт.

Тож, як підсумовують в ISW, тепер РФ зміщує цілі своїх ударів з українського морського коридору на сухопутний, щоб ще більше перешкодити експорту зерна України та погіршити ситуацію в українській економіці.

Аналітики ISW нагадують, що у грудні 2025 року РФ вже завдавала удару по мосту в Маяках. Цього разу росіяни, вочевидь, атакували цей важливий міст, «щоб зірвати експорт українського зерна та інших товарів через альтернативний сухопутний коридор, який Україна використовує з моменту, відколи російські удари порушили експорт з України морем».


630_360_1753863872-111
630_360_1753863872-111

Україна шукає альтернативні маршрути агроекспорту через порти Польщі

630_360_1753863871-423
630_360_1753863871-423

Україна після атак Росії звернулась до США за допомогою у закупівлі обладнання для зберігання зерна

630_360_1679646759-194_1
630_360_1679646759-194_1

Україна домовилася з Молдовою про 50% знижки на залізничні перевезення українських вантажів

630_360_1783944114-864
630_360_1783944114-864

Аграріям на осінь потрібно близько ₴200 мільярдів обігових коштів - міністр


Більше новин:

  • Міжнародні резерви України становлять $51,2 мільярда
  • Уряд прискорить виконання умов програми Ukraine Facility для залучення коштів ЄС
  • Енергоатом та МАГАТЕ посилюютьаварійну готовність української атомної енергетики
  • На тлі посилення російських атак Нацбанк ухвалив рішення для підтримки аграріїв
  • Відбудова енергетики: банки профінансували проєктів на більш як ₴60 мільярдів
  • За програмою компенсації у липні розмінували 210 гектарів сільгоспземель
  • В Україні перевірять готовність резервних джерел водопостачання
  • У Костянтинівці загальна сума компенсацій за програмою «єВідновлення» перевищила 6,6 мільярда

Укрзалізниця повернулася до звичного режиму роботи після масованих атак РФ у липні

630_360_1786608203-607
630_360_1786608203-607

Перші десять днів серпня стали для залізничників випробуванням на витривалість, адже окрім наслідків обстрілів, на рух впливала й сильна спека.

«"Укрзалізниця" звикла до підступності ворога й завжди готова взяти до роботи план Б або В. Так, аби пасажири дісталися своїх станцій із мінімальними затримками, наша команда впроваджувала резервні маршрути, залучала додаткові локомотиви, організовувала пересадки на електропоїзди та автобуси», - йдеться у повідомленні УЗ.

Водночас 9 серпня "Укрзалізниця" встановила новий добовий рекорд - її поїздами скористалися 104 тисячі пасажирів.

«Загалом у період із 1 до 10 серпня кількість наших пасажирів трохи не дотягнула до мільйона - 937 000», - додали у компанії.

Спалені підручники та мільйонні збитки: українська освіта удар тримає і втримає

1786388263-602
1786388263-602

Улітку 2026 року російський «книжковий тероризм» набув нового, ще більш загрозливого виміру: сфокусованою ціллю окупантів стали шкільні підручники, за якими вже 1 вересня мали вчитись українські діти. При цьому ворог чудово розумів, що частину цих підручників нема чим замінити – цьогоріч це нові програми і нові видання.

Урядовці та очільники поліграфічних та видавничих бізнесів одностайні: такі обстріли – це не просто випадкові влучання, а свідома та послідовна спроба нищення української освіти, мови, ідентичності.

У коментарі «РБК-Україна» міністр освіти і науки України Андрій Бутенко окреслив масштаб втрат та першочерговий план дій: «Російський удар 19 липня знищив понад 410 тисяч шкільних підручників, зокрема для 4 та 9 класів. Такі втрати унеможливлять вчасну доставку підручників до шкіл. Наклад доведеться друкувати заново, а доставлення до освітніх закладів відкласти щонайменше на декілька місяців. Поки друкуватимуть нові підручники, там, де це буде потрібно, для навчання зможуть використовувати електронні версії».

Не встигла галузь оговтатися від липневої трагедії, як 1 серпня 2026 року ворожі безпілотники вдарили по Харкову. Ціллю став сучасний автоматизований логістичний центр видавничої корпорації RNK-Ranok – один із ключових дистрибуційних вузлів всієї книжкової галузі країни.

Зараз видавці першочергово намагаються відновити друк саме шкільних підручників, однак головним бар'єром залишається брак коштів. Йдеться тут не стільки про фінансовий порятунок окремих компаній, як про якісну національну освіту для майбутніх поколінь. 

Читати далі

Як перетворити Києво-Печерську лавру на український Ватикан

1786104359-822
1786104359-822

Українські посли відвідали Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Там їм показали наслідки російської атаки на Успенський собор, представили стратегію розвитку заповідника до 2051 року, коли відзначатиметься 1000-річчя заснування Лаври, а також пояснили, як спростовувати історичні та ідеологічні міфи, які Росія століттями використовувала, щоб привласнити українську святиню.

Водночас керівництво заповідника окреслило дипломатам і практичне завдання: допомогти зробити Києво-Печерську лавру одним із головних духовних і культурних символів України у світі – своєрідним «українським Ватиканом».

Кореспонденти Укрінформу разом із дипломатами відвідали заповідник і дізналися, якої саме підтримки очікують від українських посольств та які історичні аргументи вони мають використовувати у міжнародній комунікації.

Читати

Мінсоцполітики представило ключові інструменти підтримки українців за кордоном

630_360_1786086545-226
630_360_1786086545-226

Серед основних інструментів державної політики у цій сфері міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін назвав Мережу єдності українців, яка об'єднуватиме державні інституції, українські громади та громадські організації за кордоном. Її ключовою складовою є Центри єдності, що надають українцям інформаційну, консультаційну та практичну підтримку. За словами міністра, Центр єдності в Берліні вже надав послуги понад трьом тисячам громадян, а після відкриття центру у Стокгольмі триває підготовка до запуску таких осередків у Чехії та Іспанії.

Окремо міністр розповів про Альянс діаспори з відновлення України, створений спільно з Міжнародною організацією з міграції. Ініціатива має об'єднати професійний, інтелектуальний та організаційний потенціал українців у світі для підтримки відбудови України у сферах бізнесу, розвитку людського капіталу, відновлення громад та європейської інтеграції.

Також Мінсоцполітики працює над Планом дій щодо добровільного повернення та сталої реінтеграції українців на 2026–2027 роки. Документ має визначити комплекс заходів для підтримки громадян після можливого завершення режиму тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу.

Для українців, які планують повернення, продовжує працювати цифрова платформа «Додому», що містить інформацію про громади, вакансії, житло, освітні можливості та інші сервіси. За даними міністерства, нею вже скористалися понад 15 тисяч українців.

Детальніше

В Україні протестують шведську технологію швидкого будівництва соціального житла

10
10

Україна переймає досвід Швеції щодо швидкого будівництва доступного й енергоефективного житла для людей, які втратили свої домівки.

Наразі представники двох країн домовилися створити робочу групу і почати з пілотного будинку. На ньому буде пройдено весь шлях від адаптації до українських вимог і підготовки ділянки до ввезення модулів, монтажу, підключення мереж та введення в експлуатацію.

Якщо модель виявиться робочою, її буде масштабовано.

Окремо з БФ «Шведський Центр Допомоги» досягнуто домовленості про посилення співпраці у підготовці до зими, зокрема щодо забезпечення об’єктів соціальної інфраструктури безперебійним живленням.

Далі


У «Дії» відкрили дві нові категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків

1080_600_1785427976-2186
1080_600_1785427976-2186

У «Дії» доступні ще дві категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків – про державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення та про розмінування й очищення від нерозірваних боєприпасів.

Так, від органів влади, державних і комунальних установ приймаються заяви про гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення. А також заяви про здійснення за бюджетні кошти розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів.

Керівники органів влади можуть подати заяву самостійно або призначити представника через цифрові повноваження.

Щоб подати заяву, потрібно авторизуватися на порталі «Дія» за допомогою електронного підпису, заповнити заяву та додати підтверджувальні документи. Підписану електронним підписом заяву слід надіслати до Міжнародного реєстру збитків.


На BestsellerFest у Львові привезли обгорілі книжки з харківського складу, знищеного ударом РФ

630_360_1785409465-258
630_360_1785409465-258

Видавництво "Фабула" та інші видавництва корпорації RNK-Ranok привезли на фестиваль BestsellerFest у Львові обгорілі примірники книжок зі складу, який 1 серпня знищила російська атака по Харкову.

Унаслідок російського удару по складу, де зберігалася продукція цілої низки українських видавництв, приміщення зазнало значних руйнувань. За попередніми оцінками, знищені близько 8 мільйонів примірників книжок. Збитків зазнали "Ранок", "Книголенд" і десятки інших українських видавництв, які зберігали там свої книжки.

Український інститут книги закликав міжнародних видавців припинити співпрацю з росіянами,  а також підтримати українську книжкову галузь після російських атак у липні та на початку серпня 2026 року.

У ЗВЕРНЕННІ інститут також закликав міжнародних видавців поширювати інформацію про російські злочини проти української культури, співпрацювати з українськими видавцями та підтримувати їх фінансово.


 Відмовитись від розсилки

Відправлено через

SendPulse