Пропонуємо до вашої уваги найбільш резонансні новини тижня, які стосуються війни в Україні |
|
| |
|---|
|
Сенат США на процедурному голосуванні підтримав законопроєкт щодо санкцій проти Росії та Ірану. За інформацією Politico, двопартійний законопроєкт про санкції проти Росії та Ірану, який після смерті сенатора-республіканця Ліндсі Грема отримав його ім'я, як очікується, буде остаточно схвалений Сенатом уже цього тижня. Співавтори санкційного законопроєкту щодо Росії, американські сенатори заявили, що ухвалений Конгресом документ має стати потужним інструментом для припинення війни та примусу Росії до переговорів.
Як передає власний кореспондент Укрінформу, про це вони сказали у вівторок журналістам після зустрічі в Капітолії з Президентом України Володимиром Зеленським. Сенатор-республіканець Роджер Вікер, своєю чергою, назвав ухвалення документа «визначним моментом» і заявив, що це є не лише вшануванням пам’яті Грема, а й демонстрацією підтримки України з боку Сенату. «Це демонстрація підтримки з боку сенаторів, які представляють схід і захід, північ і південь цієї великої країни, демократів і республіканців, щоб сказати, що нам потрібно зробити цей додатковий дуже, дуже важливий крок – запровадити санкції», – сказав Вікер. «Для мене було честю бути присутнім, коли підраховували голоси – 86 сенаторів підтримали законопроєкт. Це перший крок до реалізації планів Ліндсі і, безумовно, крок до миру. Важливо, щоб цей інструмент працював», – заявив глава держави Зеленський. |
|
Зеленський у США обговорив розвиток співпраці з командою оборонної компанії Lockheed Martin |
|
"Зустрівся з командою оборонної компанії – одного з найсильніших підприємств у Сполучених Штатах, із яким ми вже давно співпрацюємо. Саме Lockheed Martin виробляє ATACMS, HIMARS, F-16 та ракети для систем Patriot. Сьогодні ми обговорили ще більший розвиток нашої співпраці – спільне виробництво та обмін технологіями", - написав Зеленський. Зеленський зазначив, що під час зустрічі обговорили спільні можливості щодо Patriot та інших систем.
"Наші команди вже працюють над конкретними рішеннями, щоб якнайшвидше перейти до спільного виробництва та збільшити наші можливості в захисті життів", - додав Президент. |
|
| |
|---|
|
У соцмережах розгорнута масована дезінформаційна атака проти главкома Драпатого |
|
У Генштабі заявляють про ознаки інформаційної операції проти Драпатого. Поширення фейкових акаунтів нового головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого та вигаданих повідомлень про його рішення є частиною цілеспрямованої інформаційної операції проти нього, про це заявив речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій. «Нагромадити фейкових планів і обіцянок, облити сиропом, щоб пізніше облити брудом і звинуватити у балабольстві - це те, що бачу в соцмережах у перші дні роботи нового головкома», - зазначив він. За словами Лиховія, напередодні за допомогою Мінцифри вже заблокували фейковий акаунт Драпатого у соцмережі X, однак нині з’являються сфальшовані сторінки у Threads, а у Facebook поширюються створені штучним інтелектом вигадані історії про нібито публічну сварку нового і колишнього головнокомандувачів. Також у мережі поширюють неправдиві повідомлення про нібито оголошений аудит у ЗСУ, створення Драпатим благодійного фонду для поранених та відправлення працівників ТЦК на передову. Укрінформ хоче нагадати, що кар'єра Драпатого є класичним прикладом поступового, обґрунтованого зростання від командира тактичної ланки до керівника найвищого стратегічного рівня. Ми підготували інфографіку кар'єрного зростання, а також поспілкувалися з військовими експертами - як вони оцінюють можливості нового Головнокомандувача ЗСУ. |
|
|
|---|
|
Як самохідна артилерійська установка «CAESAR» влаштовує ворогу «апокаліпсис» |
|
|
|---|
|
Дмитро Жук на позивний «Гері» – військовослужбовець 148 окремої артилерійської Житомирської бригади Десантно-штурмових військ, що нині є найрезультативнішою артбригадою ЗСУ та елітним підрозділом Сил оборони. Його молодість співпала з війною. Двадцятитрирічний головний сержант артилерійського взводу служить на посаді командира гармати «CAESAR» («Цезар»), яка успішно нищить живу силу й техніку ворога. Кореспондентці Укрінформу вдалося поспілкуватися з Дмитром у перерві між його бойовими завданнями. Військовослужбовець розповів, зокрема, про особливості роботи французької САУ, «жирні» цілі та мотивацію продовжувати боротьбу. |
|
|
|---|
|
Як ізоляція Криму та Півдня ламає наступальний потенціал РФ |
|
Літо 2026 року на південному театрі воєнних дій проходить під знаком системного виснаження ворога. На початку червня Сили оборони України дали старт масштабній операції, яка вже отримала цілком офіційну назву – «Логістичний локдаун». Її головна мета полягає не у фронтальних, кровопролитних штурмах укріплених позицій противника, а в методичному, хірургічному перерізанні «кровоносних судин» російської армії – доріг, мостів, залізничних вузлів та морських комунікацій в акваторіях Азовського й Чорного морів. Операція «Логістичний локдаун» та блокада морів перетворили південний фронт для російських окупантів на зону ресурсного голоду. Зниження потенціалу ворога та втрата ним ініціативи на Запоріжжі та Херсонщині є прямим наслідком ювелірної роботи українських сил по мостах, НПЗ та тіньовому флоту. Попереду вирішальні два-три місяці – «вікно можливостей». Якщо Україна збереже поточний темп ізоляції театру воєнних дій до початку гіпотетичної осінньої мобілізації в РФ, це закладе міцний фундамент для домінування Сил оборони у кампанії 2027 року, перетворивши логістичну кризу окупантів на їхній, щиро сподіваємося, остаточний фронтовий колапс. Читати далі |
|
Демонстрація декорації: що довів ювілейний день ВМФ Росії або як Путін вішає на вуха «макарони по-флотськи» |
|
Найсильніший удар по російському військово-морському міфу було завдано в Чорному морі. До 2022 року він мав бути інструментом контролю над акваторією, тиску на Україну, прикриття окупованого Криму й демонстрації російської присутності в регіоні. Але за роки повномасштабної війни, починаючи зі свого флагмана – крейсера «Москва», він сам став мішенню. Україна фактично, не маючи класичного великого флоту, змогла нав’язати Росії нову чорноморську реальність: ракети, морські дрони, далекобійні удари, розвідка, асиметричне виснаження. Так само сталося і на Азовському морі. Точні підрахунки втрат ЧФ РФ різняться залежно від методології: одні джерела рахують лише підтверджені потоплення, інші додають важко пошкоджені кораблі й допоміжні судна. Але суті це не міняє: Росія втратила в Чорному морі не тільки кораблі. Вона втратила свободу поведінки. Судноремонтна інфраструктура в окупованому Криму перестала бути недоторканною. У якийсь момент сам факт перебування корабля в доку перетворився не на ознаку захищеності, а на питання: коли по ньому прилетить? Чорноморський флот більше не панує, а адаптується, ховається, розосереджується, запускає ракети, але вже не диктує правила. Проте на честь дня ВМФ Росії варто згадати й інші її флоти. Далі |
|
Нам треба не лише перемогти у війні, а й максимально використати здобутий у ній потенціал |
|
Чи може Росія розпастися? Чи є усунення Путіна від влади необхідною умовою завершення війни? Наскільки небезпечними стають антиукраїнські настрої у Польщі? І яким є стан українського суспільства на п'ятому році повномасштабної війни? На ці та інші питання в інтерв'ю Укрінформу відповів військовослужбовець ЗСУ та політолог Михайло Басараб. У розмові він також пояснив, чому вважає українську націю фундаментом стійкості держави, оцінив перспективи внутрішньої кризи в Росії, розповів про можливі сценарії розвитку подій навколо Криму та поділився власним баченням місця України в майбутній архітектурі європейської безпеки. |
|
|
|---|
|
Причини стриманості Пекіна, або чому Китай обирає дипломатію замість сили |
|
|
|---|
|
Офіційна військова доктрина Китаю декларує оборонний характер. У Білій книзі «Воєнна стратегія Китаю» (2015) закріплено принцип: «Ми не нападемо, якщо не нападуть на нас, але обов'язково відповімо, якщо нападуть». Подальші нормативні документи дещо конкретизували перелік завдань НВАК. Біла книга «Національна оборона Китаю в нову епоху» (2019), Закон КНР «Про національну оборону» (2021) та «Положення про військові дії невоєнного характеру» (2022) допускають використання армії для захисту морських шляхів сполучення, евакуації громадян, гуманітарних місій, ескортування суден, миротворчих операцій та інших невоєнних заходів, пов'язаних із захистом інтересів розвитку Китаю. |
|
Назавжди разом з Україною: історії полеглих чеських добровольців |
|
У сьогоднішній Чехії дуже добре пам’ятають 1968 рік, коли Радянський Союз вторгся у Чехословаччину в намаганні придушити свободу, демократію, бажання людей самим вирішувати долю своєї країни, а не жити за вказівкою Москви. Тоді чехи не змогли захистити себе, у них просто не було шансу. Радянська військова присутність на території Чехословаччини зберігалася до 1991 року. Пам’ять про ті десятиліття закарбувалася не лише у старшого покоління, очевидців тих подій, вона передалась їхнім дітям та онукам, які обирають вільне життя. Тож коли розпочалася найстрашніша війна в Європі після Другої світової, деякі з них не вагалися і приїхали в Україну. Достеменно невідомо, скільки чехів воюють тепер проти російських загарбників. Громадяни республіки потребують офіційний дозвіл від президента Чехії. Таких було видано приблизно 100, але чимало людей поїхало в Україну та долучилося до ЗСУ без офіційної згоди. Дехто уже ніколи не повернеться додому… Відомо щонайменше про 6 загиблих в Україні чеських добровольців. Двоє з них – Карел Кучера та Їржі Котрла. |
|
Тест-драйв бронеавтомобіля: як працює бойова машина, створена для сучасної війни У черговому випуску «Перевірено боєм» знайомимося з українським бронеавтомобілем «Онцила», який використовують військовослужбовці 25-ї бригади імені князя Аскольда Національної гвардії України. |
|
Стартував прийом заявок на перший конкурс UNITE - Brave NATO |
|
«Розробляєте засоби протидії БпЛА або посилюєте ППО? Подавайтеся на першу спільну програму України та Альянсу. Мета - об’єднати українські технологічні команди з партнерами з країн НАТО для створення рішень, що змінюють ситуацію на полі бою», - йдеться в повідомленні. Подати заявку на участь у грантовій програмі можуть розробники заходів протидії ворожим дронам та розвитку ППО. Фінансування становитиме до 250 тис. євро або 500 тис. для кожної сторони (до 1 млн євро на команду). Конкурс проводять через Prozorro. Дедлайн подання базового запиту - 3 серпня. |
|
|
|---|
|
|
|
