У «Дії» протестують подачу нових категорій заяв до Міжнародного реєстру збитків |
|
На порталі «Дія» проведуть бета-тест заяв до Міжнародного реєстру збитків про втрату об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей. З боку держави доступна заява B2 «Втрата, пошкодження або знищення об'єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей», з боку бізнесу – C2 «Втрата, пошкодження або знищення об'єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей». Можна подати заяву про втрату або пошкодження пам’яток та історичних будівель; музеїв, архівів і бібліотек; музейних предметів, архівних документів, рукописів і колекцій; творів мистецтва та інших культурних цінностей. Нагадаємо, через російську агресію в Україні на кінець червня 2026 року зруйновано та пошкоджено 1949 пам’яток культурної спадщини та 2576 об’єктів культурної інфраструктури. "Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 183 мають статус національного значення, 1570 — місцевого, 196 — щойно виявлені. Повністю зруйновано 46 пам’яток культурної спадщини", - зазначає Міністерство культури. За його даними, пошкодження пам’яток культурної спадщини зафіксовано у 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області — 356, Херсонській — 305, Одеській — 208, Донецькій — 225, Київській області та Києві — 295. Крім того, внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2576 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 540 повністю знищені. Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській і Запорізькій областях. |
|
|
|---|
|
Відновлення України стане найбільшим проєктом століття: Сибіга закликає японські компанії приєднатися |
|
| Греція готова розглянути фінансову участь у відновленні Києво-Печерської лаври - посол |
|
|
|---|
|
Азербайджан ділитиметься з Україною досвідом повоєнної відбудови |
|
| Київщина домовилася з німецькою гуманітарною організацією про співпрацю до 2028 року |
|
|
|---|
|
Більше новин:- Міжнародні резерви України у червні зросли на 12,1%
- Основним рушієм зростання у промисловості є оборонні контракти - Нацбанк
- Інтеграція енергоринків України та ЄС: Нацкомісія затвердила ключовий документ
- Уряд запровадив мораторій на перевірки підприємств, які постраждали від російських обстрілів
- Японія передала постраждалій від війни громаді в Україні блочно-модульну котельню
|
|
|
|---|
|
Агрокредитування в Україні перевищило довоєнний рівень За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, якщо на початку повномасштабної війни кредити допомагали аграріям зберегти виробництво та провести посівні кампанії, то нині змінилася сама структура фінансування. «Частка коротких позик упала вдвічі, натомість 72% портфеля – це вже «довгі» гроші, терміном понад рік. Аграрії залучають кошти на купівлю нової техніки, модернізацію потужностей. Це найкращий доказ того, що агросектор адаптувався і планує майбутнє», – зауважив Висоцький. За даними міністерства, ключовим інструментом підтримки аграріїв залишається державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», на яку нині припадає 45% усього агрокредитування. У прифронтових регіонах її роль є визначальною, зокрема у Херсонській області за програмою видано 98% кредитів аграріям, у Сумській – 81%, а в Донецькій області – 100%. Читати |
|
Принцип «спочатку верховенство права» - це основа сучасної політики розширення Європейського Союзу |
|
Європейська комісія вже давно оцінює держав-кандидатів не за кількістю реформ у конкретній сфері, а за здатністю забезпечити комплексне функціонування всієї системи державного управління. Тому підписання Робочої програми співпраці між Міністерствами юстиції України та Німеччини до 2028 року є значно більшим, ніж черговою двосторонньою домовленістю. Документ охоплює 17 напрямів реформ і фактично стає одним із практичних інструментів виконання Україною вимог Європейського Союзу щодо верховенства права, незалежності судової влади, боротьби з корупцією та цифрової трансформації юстиції. Чому саме Німеччина? Читати |
|
За 2 роки кожен будинок в Україні має стати хоча б частково енергоавтономним |
|
Зараз триває, по суті, повна трансформація систем життєдіяльності наших громад Розроблено портфель проєктів із водозабезпечення (їх 29), які втілюються в 11 областях У бюджеті-2027 треба вирішити питання 122 мільярдів гривень боргу при погашенні різниці в тарифах Важливі два завдання: і захистити критичну інфраструктуру, і підтримати замовленнями вітчизняну економіку |
|
Дніпропетровщина – один із фундаментів української держави |
|
Дніпропетровщина залишається одним із ключових регіонів, від стійкості якого значною мірою залежить стійкість усієї України. Область забезпечує роботу промисловості, приймає сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб, лікує поранених, підтримує Сили оборони, відновлює критичну інфраструктуру після російських атак і водночас готується до повоєнного розвитку. Як змінюється регіон в умовах війни? Чому саме Дніпропетровщина може стати одним із локомотивів майбутньої відбудови країни? Які виклики вже зараз визначають порядок денний місцевої влади? Про це – в інтерв'ю Укрінформу з головою Дніпропетровської обласної ради Миколою Лукашуком. Читати |
|
В Охматдиті встановили сонячні електростанції |
|
Як наголошують в МОЗ, для Охматдиту посилення автономності дає можливість безперебійно надавати допомогу дітям. Щодня сюди звертаються близько 650 пацієнтів різного віку - від року до підлітків з усіх регіонів, а торік до спеціалістів поліклініки здійснили понад 216 тис. візитів. За минулий рік фахівці Охматдиту виконали 11,5 тис. оперативних втручань, третина з яких надскладні, рідкісні й унікальні операції. Роботи виконали у межах спільного проєкту МОЗ України та Міненерго «Промінь надії». |
|
Як українська молодь перехопила мікрофон у політиків на Ukrainian Recovery Conference 2026 у Гданську |
|
Коли ми говоримо про відновлення України, перше, що спадає на думку – це відбудова зруйнованих міст, мостів, доріг та відновлення енергетики. Міжнародні конференції зазвичай сфокусовані на макроекономічних показниках, графіках та мільярдних цифрах. У цьому величезному потоці глобальних планів реальний людський капітал та голос нового покоління, на жаль, часто ризикують залишитися на другому плані. Саме тому 25-26 червня 2026 року Фундація Катерини Осадчої поїхала на Ukrainian Recovery Conference у Гданськ. Поїхала не просто побути там, а щоб привезти туди тих, хто насправді відновлюватиме цю країну. |
|
В Одесі відкрився третій центр мережі Superhumans |
|
Це третій заклад всеукраїнської мережі центрів Superhumans, що спеціалізується на допомозі людям, постраждалим внаслідок війни. У Львові, Дніпрі та відтепер в Одесі команда фахівців буде надавати послуги з протезування, фізичної реабілітації, психологічної підтримки, соціальної реінтеграції. Згодом в одеському центрі планують надавати допомогу з відновлення слуху. За три роки роботи в Superhumans виготовили понад 3500 протезів для більш ніж 2200 пацієнтів. Не стала винятком і Одеса — перші пацієнти тут уже стали на шлях реабілітації та мріють бігати марафони і підкорювати гірські вершини. На відкритті Superhumans Odesa побували кореспонденти Укрінформу. |
|
Луганські науковці попри окупацію краю роблять чергові відкриття з історії найсхіднішої області країни |
|
Історія Луганщини не перестає дивувати... Точніше, її історики вражають відкриттями з минувшини цього українського регіону. Передостанньою (принаймні для автора цих рядків) сенсацією стала інформація про знайдені на півночі області залишки ливарного виробництва часів так званого Дикого поля. А останньою стала розповідь про роль Сіверськодонецька в ядерній програмі Радянського Союзу відразу після закінчення Другої світової війни. Про все це і не тільки Укрінформу повідав професор Луганського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Олександр Набока. |
|
Ще один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит» Будівля Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка відтепер позначена міжнародним захисним знаком «Блакитний щит» (Blue Shield). Як акцентують музейники, звісно, це маркування не створює фізичного, «куленепробивного» бар'єра, проте емблема суттєво підвищує видимість музею та подвоює юридичні ризики й відповідальність для агресора. Цинічно пограбувавши музейні фонди, ворог продовжує нищити саму споруду. «Будемо відвертими: ми не маємо ілюзій. Ми чудово розуміємо, що країні-терористу байдуже до міжнародного права, Гаазьких конвенцій чи гуманістичних цінностей. Росію ніколи не зупиняли жодні закони, і цей синьо-білий знак на фасаді навряд чи стримає чергову ворожу ракету чи снаряд. Проте цей знак потрібен світу», - переконані у музеї. Як наголошується, кожен новий удар по будівлі, позначеній емблемою «Блакитний щит». — це кричущий злочин, за який доведеться відповідати на міжнародних трибуналах. |
|
|
|---|
|
|
|