На Конференції з відновлення України запустять понад 20 проєктів |
|
|
|---|
|
Конференція з відновлення України стане найбільшим подібним заходом, враховуючи кількість учасників, про це журналістам у Брюсселі заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. «Це найбільша конференція з відновлення України. Я знаю від наших польських колег, що там очікується понад 5000 учасників, і я стану свідком підписання понад 20 проєктів», - заявила Кос, додавши, що на заході зберуться політики, представники міжнародних фінансових установ та приватних компаній. Вона уточнила, що після запиту Єврокомісії до приватних компаній щодо їхньої зацікавленості було отримано близько 100 ідей про потенційні інвестиції. |
|
Україна представить на конференції з відбудови у Гданську 530 інвестпроєктів від регіонів |
|
«Презентуємо міжнародним партнерам понад 530 інвестпроєктів громад і регіонів. А також перший повноцінний портфель проєктів публічно-приватного партнерства у сферах транспорту, логістики, житлової та муніципальної інфраструктури», - повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення - міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. За словами чиновника, серед ключових пропозицій – проєкти з розвитку логістичних коридорів, модернізації прикордонної інфраструктури, розвитку «Шляхів солідарності», концесії та модернізації портів, реконструкції міжнародних маршрутів і впровадження сучасних систем контролю вантажопотоків, зокрема технології WIM. Окремо будуть представлені нові житлові проєкти. Також на конференції з відновлення буде презентовано Rebuild Ukraine Intelligence Platform – одну з перших у світі платформ комплексного планування відбудови на основі штучного інтелекту. Система об’єднує понад 40 баз даних, міжнародні методології, директиви ЄС та здатна за лічені години формувати сценарії розвитку територій, які раніше потребували років роботи проєктних інститутів. У Мінрозвитку розраховують укласти понад 30 угод та оголошень із партнерами. |
|
|
|---|
|
Українську делегацію на конференції з відбудови у Гданську очолить Свириденко «Я очолю українську делегацію та загалом нашу роботу на URC-2026 у Гданську. До складу української команди на Конференції увійдуть представники українського бізнесу, керівники державних компаній, представники наших громад з усієї країни та звісно урядовці й парламентарі. Багато заходів різного рівня, які мають посилити і Україну, і Польщу, і всіх наших партнерів та Європу», - написала Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у Телеграмі. «Очікуємо на підписання низки важливих угод з міжнародними партнерами, зокрема щодо зміцнення нашої енергетики», - зауважила Прем’єрка і додала, що «Україна налаштована на конструктивне й взаємовигідне партнерство в інтересах спільної європейської безпеки, економічного розвитку та довгострокового процвітання». |
|
|
|---|
|
| Євросоюз випустить облігації на €80 мільярдів: гроші підуть і на підтримку України |
|
|
|---|
|
Коаліція з розмінування цьогоріч надасть Україні спецобладнання на €205 мільйонів |
|
| Нідерланди передали 600 медичних холодильників з автономним утриманням температури |
|
|
|---|
|
Через демографічну кризу держава може більше інвестувати в кожного учня За прогнозом Інституту освітньої аналітики, кількість першокласників у 2029-2030-му навчальному році може зменшитися майже на 37% у порівнянні з 2024-2025-м. Перед державою стоїть вибір: оптимізувати бюджети чи капітально змінити підхід, аби фінансування освіти для дитини нарешті досягло європейського рівня. Це дало б змогу якісно змінити українську освітню систему, вважає проректорка з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, ексміністерка освіти і науки України (у 2016-2019 роках) Лілія Гриневич. Саме за її керівництва в Україні запускали реформу НУШ. Спілкуємося з пані Гриневич про найбільші проблеми реформи та можливі рішення. |
|
Повернення частіше розглядають ті, хто зберігає зв’язок з Україною |
|
За даними Міністерства закордонних справ України, за кордоном нині вимушено перебуває приблизно 8 мільйонів українців. Як заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, для країни це вже стає безпековим викликом. Глава української дипломатії також визнав, що за повернення наших краян, коли в Україні будуть створені належні умови, насамперед безпекові, доведеться конкурувати, адже багато держав зацікавлені залишити українців у себе через їхню кваліфікацію та внесок в економіку. Поки що стратегічним завданням є підтримання зв’язку з українцями за кордоном, щоб вони й надалі відчували себе частиною великої української спільноти. Саме тому держава покладає великі сподівання на мережу Центрів єдності українців. Проєкт створення таких центрів, ідею якого Президент Володимир Зеленський озвучив у серпні 2024 року, а уряд офіційно підтримав у липні 2025-го, цього року почав активно розгортатися в європейських країнах. У квітні 2026-го перший Центр єдності українців відкрився в Берліні, 15 червня відбулося офіційне відкриття такого центру у Стокгольмі, а також триває підготовка до запуску хабу в Чехії. Про те, чи вдається реалізовувати проєкт так, як було задумано, та які результати він уже дає, Укрінформ попросив розповісти заступницю міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань європейської інтеграції Ілону Гавронську. |
|
Екологічні наслідки війни: рахунок, який доведеться сплачувати десятиліттями |
|
Війна залишає великий екологічний слід, який Україна відчуватиме роками. Екологічні наслідки війни можуть виявитися найдовшим за тривалістю видом втрат, які Україна успадкує після завершення бойових дій.  Війна вже завдала довкіллю України збитків майже на 6,4 трлн грн, а потреби на екологічне відновлення перевищують 85 млрд доларів США. Бойові дії спричинили масштабне забруднення повітря, а пов’язані з війною викиди парникових газів за перші 1000 днів повномасштабної війни сягнули 180 млн тонн CO₂. Вибухи, мінування та рух важкої техніки забруднюють і деградують українські чорноземи, що загрожує продовольчій безпеці та майбутній врожайності. Руйнування Каховської ГЕС стало одним із наймасштабніших екологічних злочинів війни, змінивши водний баланс цілого регіону та завдавши довкіллю збитків на понад 77,8 млрд грн. Довідково: з а даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ сума підтверджених збитків довкіллю України становить понад 7 трлн грн. |
|
Від е-суду до захисту викривачів: опубліковано відео про зміни у сфері верховенства права |
|
Проєкт ЄС «Право-Justice» оприлюднив п'ять соціальних роликів про зміни, передбачені Дорожньою картою з питань верховенства права.
Про це повідомляється на сайті Проєкту ЄС «Право-Justice», передає Укрінформ. «Головна мета кампанії — підвищити обізнаність громадян про якісні зміни на шляху до ЄС», — зазначають у повідомленні. Соціальні ролики розповідають про п’ять ключових реформ у межах Дорожньої карти з питань верховенства права: цифровізацію правосуддя, виконання судових рішень, право на захист, незалежність суддів та захист викривачів, а також пояснюють, як ці зміни позначаться на житті громадян. |
|
Як в Україні готують нову генерацію протезистів |
|
Через травми, отримані на війні, десятки тисяч українців – ветеранів, також цивільних – потребують протезування. Для надання якісної допомоги потрібні кваліфіковані спеціалісти. Цьогоріч чотири українські медичні виші вперше випускають протезистів-ортезистів, які навчаються за новою магістерською програмою. Як відбувається підготовка таких важливих для України кадрів, чого насамперед навчають студентів, які особливості цієї професії, дізнавалася кореспондентка Укрінформу в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Горбачевського. |
|
Як підвищити роль і вплив підлітків у громадах - Урбанрух знає |
|
Всеукраїнська неформальна освітня програма Урбанрух «У міста є Я» завершила п'яту хвилю, яка вперше була націлена на малі громади. Підлітки з різних регіонів України не просто вивчали, як влаштовані їхні громади та міста, – вони досліджували проблеми власних громад та пропонували рішення у форматі власних проєктів. Освітня програма Урбанруху «У міста є Я» розпочалася з ідеї підвищити роль та вплив підлітків на зміни у своїх громадах. Ініціатива, що базується на однойменній книзі Ірини Озимок, стартувала як курс неформальної освіти для молоді 13–17 років і поєднує навчання з практичною роботою над реальними локальними проєктами – від ідей благоустрою до культурних і соціальних ініціатив у громадах по всій Україні. |
|
Спілка художників просить митців поповнити колекцію Харківського музею |
|
Національна спілка художників України започатковує спецфонд для відновлення колекції Харківського художнього музею та проситиме місцеву владу знайти для установи інше приміщення, адже працювати в пошкодженій будівлі зараз неможливо. |
|
|
|---|
|
|
|
