Пропонуємо до вашої уваги найбільш резонансні новини тижня, які стосуються війни в Україні |
|
| |
|---|
|
"Кожен голос має значення. Для нас дуже важливо зберегти єдність між усіма в Європі. Саме тому дружба є ширшою і більшою. Під час сьогоднішнього засідання Коаліції охочих до неї входили 36 країн - це на дев’ять більше, ніж держав-членів ЄС", - сказав Президент. Володимир Зеленський заявив у рамках саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», що до моніторингової місії щодо припинення вогню мають долучитися країни представники Коаліції охочих. А також анонсував фінансову допомогу партнерів. «Саміт Україна – країни Північної Європи та Балтії. Основна увага – досягненню достойного миру й нашим зусиллям для цього. Окремо – надійні гарантії безпеки, щоб унеможливити нову агресію та забезпечити тривалу стабільність для всієї Європи. Цінуємо готовність країн Північної Європи та Балтії продовжувати допомогу Україні: щонайменше 12,5 млрд євро оборонної підтримки цього року та не менш ніж 918 млн євро на посилення енергетичної стійкості», - зазначив Зеленський. |
|
Зеленський заявив, що адміністрація Трампа не тисне на Україну Президент Володимир Зеленський заявив, що з боку Адміністрації Президента США Дональда Трампа не було тиску на Україну щодо можливості припинення продажу зброї у разі, якщо Київ не погодиться на певні дедлайни і умови, які обговорюються під час перемовин. Про це глава Української держави сказав під час спілкування з медіа за підсумками саміту Україна – країни Північної Європи та Балтії. «Ми не отримували такої інформації з американської Адміністрації президента Трампа, від його команди, що ми не отримаємо зброї. Гадаю, що сьогоднішня війна - це вже значний тиск на європейців, через те що лише вони платять за американську зброю. І саме тому я вдячний їм. Я вдячний, що ми можемо купувати озброєння у них і що вони не заблокували цю можливість. Під час перемовин, вам відомо, що порушуються складні питання, і вони стосуються територій, переважно усе навколо цього. Навіть атомна електростанція (ЗАЕС – ред.) - це також стосується територій», - зазначив Зеленський. Він зауважив, що спірні питання, які наразі обговорюються під час тристоронніх перемовин, стосуються переважно принципів, а не фінансових питань. |
|
Кошта і Зеленський погодили проведення оцінки щодо відновлення нафтопроводу «Дружба» Президент Євроради зазначив, що коли країна-член ЄС має певні проблеми з третьою країною, європейські відомства мають розібратися в цих питаннях. «Саме це ми і зробили разом з президентом Зеленським щодо цього нафтопроводу («Дружба», - ред). Ми домовилися, що в найближчі дні що Україна проведе оцінювання, скільки часу буде потрібно на відновлення цього трубопроводу», - сказав президент Євроради. "Перш за все, трубопровід зруйнувала саме Росія. Тож, якщо хочуть заблокувати фінансову підтримку, хай блокують Росії, бо не Україна є причиною руйнування нафтопроводу. По-друге, це вже не перші руйнування і впевнений не останнє у виконанні росіян. У нас є зображення, у нас є практично всі докази, супутникові зйомки, знімки партнерів - Росія знищила цей нафтопровід вже кілька разів», - наголосив Зеленський, додавши, що Росія неодноразово уражала й інші трубопроводи на території України. |
|
| 24.02.2026 Росія намагається виправдати агресію новими трактуваннями Будапештського меморандуму Як зазначили у ЦПД, речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що документ 1994 року гарантував українцям безпеку, але він нібито «не зобов’язує Росію насильно утримувати в складі України частини її території». Також вона додала, що Україна втратила територіальну цілісність буцімто через «внутрішні процеси» та «агресивний націоналізм» задовго до повномасштабного вторгнення. |
|
|
|---|
|
Генеральна асамблея ООН відхилила пропозицію США вилучити з проєкту резолюції щодо підтримки миру в Україні пункти про територіальну цілісність та необхідність досягнення справедливого миру. Як передає власний кореспондент Укрінформу, делегація США запропонувала вилучити ці пункти перед голосуванням за резолюцію «Підтримка тривалого миру в Україні». Проти американської пропозиції проголосували 69 країн, за – 11, утрималися – 62. Як зазначила заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, виступаючи перед голосуванням за пропозицію США, «проєкт резолюції, представлений Україною, є чітким, лаконічним, містить узгоджені формулювання й відображає основні принципи міжнародного права, включаючи Статут ООН». Положення, проти яких виступають Сполучені Штати, «стосуються принципів суверенітету і територіальної цілісності держав-членів, включаючи Україну», сказала вона. Послаблення або вилучення цього формулювання стало б дуже небезпечним сигналом про те, що ці фундаментальні принципи підлягають обговоренню, пояснила заступниця міністра. Крім того, заклик до встановлення всеосяжного, справедливого і тривалого миру відповідно до міжнародного права був раніше підтриманий більш як 141 державою-членом ООН, додала вона. |
|
Лідери країн світу та міжнародних інституцій виступають із заявами у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну. ОНОВЛЮЄТЬСЯ |
|
Чотири роки Великої війни: Говоримо з українськими експертами про те, як змінилися ми, наші союзники та контури глобальної безпеки |
|
|
|---|
|
Арифметика провалу «СВО»: сім хвилин за чотири роки Загальновідома історія про «Київ за три дні». Була ще балачка «ну що там тієї України – пару днів і все» від пропагандистки Симоньян. Але далі всіх пішов її колега Захар Прилєпін, який ще наприкінці січня 2021 року заявив: «Якщо Росія прийме "ДНР" і "ЛНР" до складу Росії, шестирічна війна української армії припиниться через шість хвилин після появи наших військ на лінії зіткнення. А через сім хвилин стане зрозуміло, що всі українські "добробати", всі "кіборги", всі сорок мільйонів їхніх бойових блогерів, усі понти і, головне, вся незалежність, весь суверенітет коштують реально нуль». У підсумку «нуль» виявився не українським, а російським.харова заявила, що документ 1994 року гарантував українцям безпеку, але він нібито «не зобов’язує Росію насильно утримувати в складі України частини її території». Також вона додала, що Україна втратила територіальну цілісність буцімто через «внутрішні процеси» та «агресивний націоналізм» задовго до повномасштабного вторгнення. |
|
|
|---|
|
Перемога - це стан, коли Росія більше не може вбивати наших людей і диктувати нам майбутнє |
|
Павло Паліса, заступник керівника Офісу Президента Володимир Зеленський присвоїв звання бригадного генерала заступнику керівника Офісу Президента України Павлу Палісі. В інтерв'ю Укрінформу йдеться: 🔹 Станом на кінець 2025 року український ОПК самостійно закриває приблизно половину потреб фронту. 🔹 Ворог не має прориву, який змінив би конфігурацію війни. 🔹 Сукупні втрати Росії в живій силі вже становлять 1 млн 260 тис. осіб, а вартість захоплення одного кілометра в 2025-му коштувала їм 120 осіб. |
|
|
|---|
|
Гостомельський рубіж: 3502 метри до Києва за три дні Укрінформ поспілкувався з бійцями Національної гвардії України, яким 24 лютого 2022 року на 3502 метрах довжини гостомельської «злітки» судилося першими вступити в бій із ворожим десантом і зірвати плани російського командування окупувати українську столицю за лічені дні. "Особливо насторожували повідомлення про накопичення на білоруських аеродромах великої кількості армійської авіації, зокрема новітніх російських розвідувально-ударних гелікоптерів Ка-52 «Алігатор». Ці розрекламовані гвинтокрили ворожа пропаганда чванливо йменувала «повітряними танками», наголошуючи на їхній винятковій маневреності, живучості та вогневій силі", - розповідає Сергій Фалатюк, який ніс службу в ту саму ніч на аеродромі ДП «Антонов» у Гостомелі. А 24 лютого 2022 року три з половиною кілометри злітно-посадкової смуги Гостомельського аеропорту стали місцем двобою, в якому вирішувалася доля оборони української столиці. |
|
|
|---|
|
Федоров каже про $38 мільярдів на підтримку України за підсумками останнього «Рамштайну» |
|
За словами міністра оборони Михайла Федорова, «партнери підтвердили один із найбільших бюджетів на підтримку України — 38 млрд дол. на 2026 рік. Понад 6 млрд доларів у конкретних пакетах допомоги, включно з більш як 2,5 млрд дол.на українські дрони, понад 500 млн доларів на PURL, 2 млрд доларів на ППО, а також кошти на артилерійські боєприпаси, підготовку, морські спроможності й інші напрями». У підсумку, за результатами «Рамштайну», маємо: - Велика Британія виділяє 500 млн фунтів стерлінгів на ППО та робить внесок у 150 млн фунтів стерлінгів на ініціативу PURL. Загалом надає 3 млрд фунтів стерлінгів на військову допомогу Україні у 2026 році.
- Німеччина виділяє щонайменше 1 млрд євро на закупівлю дронів для України, профінансує проєкт «купола» ППО над містами України та проєкт дроново-штурмових підрозділів у межах свого бюджету на допомогу Україні в 11,5 млрд євро.
- Норвегія виділила 7 млрд дол. у 2026 році, з яких 1,4 млрд дол. на дрони, 700 млн дол. на ППО, 200 млн дол. на артилерію, 125 млн дол. на PURL.
- Нідерланди зобов’язалися виділяти, як мінімум, 0,25% ВВП на оборону України у 2026 році та анонсували внесок у 90 млн євро на PURL.
- Бельгія виділить цьогоріч 1 млрд євро на військову допомогу.
- Швеція анонсувала 24-й пакет допомоги на 1,2 млрд євро та внесок у 100 млн євро на PURL. Загалом виділяє 3,7 млрд євро на цей рік.
- Данія оголосила про збільшення бюджету на військову допомогу Україні на 425 млн дол. до 2 млрд дол. загалом у 2026 році.
- Іспанія надає 1,2 млрд дол. у 2026 році.
- Канада виділяє 50 млн дол. на «данську модель» та 45 млн дол. на медичну підтримку.
- Ісландія робить внесок у 8 млн дол. в ініціативу PURL та виділяє 2,4 млн дол. на закупівлю озброєння через NSATU trust fund.
- Литва виділяє 265 млн дол. у цьому році.
- Латвія надасть щонайменше 0,25% ВВП на підтримку України.
- Естонія також спрямує щонайменше 0,25% власного ВВП на посилення оборони України.
- Австралія анонсувала новий внесок в ініціативу PURL.
- Португалія анонсувала внески у PURL та «чеську ініціативу», передання бронетехніки та дронів у межах програми SAFE.
- Туреччина підсилить нашу ППО своїм внеском.
- Словенія анонсувала пакет допомоги в 5 млн дол.
|
|
|
|---|
|
Президент України Володимир Зеленський разом з міністром оборони ФРН Борисом Пісторіусом ознайомилися з виробничими потужностями спільного україно-німецького підприємства Quantum Frontline Industries GmbH на півдні Німеччини. Це перше СП з виробництва українських дронів у Європі. Воно планує випустити цього року 10 тисяч дронів «Лінза» для українських оборонців. |
|
«Ці системи негайно посилять українські Збройні сили. І ми говоримо наразі про обсяг у 10 тис дронів на рік, але немає жодних обмежень до зростання», - підкреслив Пісторіус, уточнивши, що йдеться про дрони «Лінза», які вже виробляються в Україні та використовуються на полі бою. |
|
Спільне оборонне підприємство Quantum Frontline Industries у рамках ініціативи «Будуємо з Україною» було офіційно започатковано 15 грудня минулого року. Об’єднання зусиль німецької Quantum Systems і української Frontline Robotics відкрило шлях до першого промислового виробництва українських дронів у Європі. Перша в Європі повністю автоматизована промислова виробнича лінія безпілотників для Збройних сил України поєднує перевірену українську технологію безпілотних апаратів з німецьким досвідом у масштабуванні та автоматизації, встановлюючи таким чином новий стандарт транскордонного співробітництва в оборонному секторі. Дві компанії масштабують виробництво дрона-бомбера «Лінза», який надає можливості для посилення тактичної розвідки Сил оборони та мінування територій. Українські зброярі сподіваються, що після першого успішного досвіду з початком роботи спільного підриємства у Німеччині до кінця року можуть бути започатковані понад десять інших. Так, 13 лютого 2026 року були підписані 3 меморандуми про створення спільних підприємств між компаніями Airlogix і Auterion, Tencore I Fernride та Tafindustries Windcopter. Вони були укладені в присутності Президента України Володимира Зеленського та міністра оборони ФРН Бориса Пісторіуса. |
|
|
|---|
|
У Британії вже понад пів року не може запрацювати завод, який має виробляти боєприпаси для України |
|
Видання Guardian з'ясувало, що виробництво мало стартувати ще минулого літа, але досі не розпочалося. На прохання про коментар компанія-оператор виробництва BAE Systems підтвердила факт затримки, заявивши, що вона спричинена рішенням, ухваленим у 2025 році на серединному етапі будівництва, подвоїти потужності на заводі. Зазначається, що Велика Британія хоче різко збільшити можливості виробляти вибухівку на своїй території, щоб зменшити залежність від інших країн щодо боєприпасів. Раніше BAE Systems імпортувала вибухівку RDX, яка використовується в артилерійських снарядах, зі США та Франції. Затримка відбувається через вагання уряду щодо збільшення військових витрат на тлі попереджень про те, що збройні сили Британії зіткнуться з дефіцитом фінансування у розмірі 28 мільярдів фунтів стерлінгів упродовж наступних чотирьох років. Як повідомляв Укрінформ, оборонні компанії в усьому світі на тлі війни РФ проти України збільшили виробництво зброї, але через брак сировини та довгі виробничі цикли досі немає змоги поновити запаси озброєнь та задовольнити потреби України. |
|
Від створення Спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC), який розташований у місті Бидгощі на півночі Польщі, минув рік. Із цієї нагоди Укрінформ поспілкувався з директором з імплементації програм Центру, старшим національним представником України в цій інституції полковником Валерієм Вишнівським про практичні результати роботи JATEC за минулий рік і плани на найближче майбутнє. - Що вдалося реалізувати з розробок, над якими JATEC працював торік? Знаю, наприклад, про активну роботу Центру над «роєм дронів». - Справді, ми працювали над протидією планувальним бомбам та «шахедам». Два готових рішення вже передані в Україну. Це дрон-перехоплювач «Титан» і система наведення «Альта-Арес» (Alta Ares), посилена штучним інтелектом. Вона була встановлена на два українські дрони-перехоплювачі «Ельф» та «Багнет», і вже є підтверджені ураження ними різних типів російських дронів. |
|
Як війна вплинула на якість повітря: українські вчені провели перше ґрунтовне дослідження |
|
Науковці проаналізували тисячі вибухів, спричинених ракетними та дроновими атаками. Водночас через обмеженість мережі наземного моніторингу лише у 255 випадках вдалося інструментально підтвердити безпосередній вплив на якість повітря в приземному шарі – коли забруднюючі речовини переносилися від місця удару до станцій спостережень. "Зафіксовано, що концентрації шкідливих домішок після атак зростали в середньому на 100-400%, а в окремих екстремальних випадках – більш ніж на 1000%", - зазначають у НАН. Окрім короткострокових сплесків забруднення, науковці дослідили довогострокові зміни якості повітря, які сформувалися під впливом низки чинників: руйнування промислових підприємств, перебоїв в енергетиці, масового використання дизельних генераторів у містах, міграції населення та змін транспортної активності. Читати |
|
|
|---|
|
|
|
