У мене бабця була «Хімічка». Ми навіть удома до неї так звертались. Пам’ятаю, приходимо до бабусі зі своєю маленькою донею. Її бабуся питає: «Ти знаєш, як мене звати?». І вона каже: «Хімічка». Бабусю звали Оксана Михайлівна, і вона усе життя викладала хімію. І «Хімік» , і «Хімічка» – це класно, бо діти тебе сприймають через те, що ти викладаєш і транслюєш їм. |