Школа – щоденний подвиг вчителів, дітей, батьків

За цифрами МОН, новий навчальний рік в Україні розпочинають 3,5 млн школярів. Більшість з них навчаються офлайн.

Українська школа – одна з найбільш статичних державних інституцій, яка завжди важко йшла на зміни. Але війна зламала усталені форми та змусила переосмислити головне: що означає бути учнем і вчителем у країні, яка воює? З яким настроєм входять у новий навчальний рік батьки, педагоги і самі діти? І чи здатна система середньої та початкової освіти відповідати викликам воєнного часу – не формально, а по-справжньому?

Шкільне життя на глибині понад шість метрів

Кореспонденти Укрінформу побували в одній із найближчих до лінії фронту «підземних» шкіл Запорізької області.

Від Балабинського ліцею «Престиж» до лінії фронту – близько 30 кілометрів. У лютому цього року тут відкрили «підземну школу» для дітей з Балабиного, Кушугуму, Малокатеринівки. Навчальний заклад будували з розрахунком, що тут навчатимуться у дві зміни 1000 школярів. Проте в перші місяці роботи на офлайн-навчання вийшло лише 300 дітей. Цікаво дізнатися, наскільки затребуваною є підземна освіта в цьому закладі тепер.

Репортаж

Литва готова приєднатися до Фінляндії у створенні укриттів для України

У селі Ягідному на Чернігівщині вже відбудували 90% житла

Жінок залучатимуть у сферу логістики - в Україні стартував новий проєкт

В Україні запустили платформу для захисту бізнесу «СтопТиск»

Ветеранський бізнес в Україні: нові стимули

За даними соціологічних опитувань, майже 60% ветеранів та чинних військовослужбовців (потенційних ветеранів у майбутньому) в Україні хотіли б мати власну справу. Це зумовлено як економічними чинниками, так і психологічними. Адже люди, які пройшли горнило війни, переважно схильні до більшої самостійності у власних справах. Багатьом із них буде складно повернутися до звичайної офісної роботи чи найманої праці взагалі.

Минулого тижня Президент Володимир Зеленський підписав Закон України «Про ветеранське підприємництво» – документ, що сприятиме самореалізації в бізнесі ветеранів, ветеранок та їхніх родин. Аналізуємо є, які стимули та пільги пропонує держава.

Читати

87 відсотків українців вважають безбар’єрність новою цінністю

Чотири роки тому, ініціювавши Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року, перша леді України Олена Зеленська підняла в порядок денний держави питання усунення бар’єрів у всіх сферах життя – від працевлаштування та освіти до пересування містом і доступу до інформації та культурних послуг. У фокусі Стратегії – люди з інвалідністю, старші громадяни, батьки з дітьми та молодь.

Про реалізацію Стратегії Укрінформ поспілкувався з радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності Тетяною Ломакіною.

Інтерв'ю

ЮНЕСКО допоможе у відновленні ще трьох закладів культури та мистецької освіти, пошкоджених росіянами

Ідеться про такі заклади, як Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського й Одеський державний музичний ліцей імені професора П. С. Столярського.

Дізнатися більше

На Дніпропетровщині запрацював ще один транзитний центр для ВПО

«Сиділи до останнього, але почали бити КАБами - і нерви здали»: репортаж із транзитного центру.

З найнебезпечніших населених пунктів людей евакуюють спеціальні групи на кшталт «Білого янгола», доправляють у більш-менш безпечне місце, де їх зустрічають інші евакогрупи, які везуть до транзитних центрів. Один із таких розташований у селі Волоське Дніпропетровської області. Як він працює, бачили кореспонденти Укрінформу.

Репортаж

Як ключка для гольфу стала інструментом дипломатії та реабілітації ветеранів або як народилася ініціатива подарувати її Трампу

Гольф як частина фізичної та психологічної реабілітації ветеранів — заняття в Козині.

Данило Антонюк, Укрінформ

Культурна дипломатія. Чому вона спрацьовує не так ефективно, як хотілося б?

Чому вона спрацьовує не так ефективно, як хотілося б, повільно і складно формується певна екосистема всередині й назовні української культури, чому, задумана ще після Революції гідності, система вироблення культурного продукту всередині країни й подальша презентація найцікавіших та найяскравіших її зразків за кордоном не спрацьовує, або спрацьовує не так, як хотілося б? Як треба було б посилити, поміняти, реконфігурувати відносини між державними інституціями, інституціями культури, покликаними представляти Україну за кордоном, та митцями?

Читати

Бажаєте більше тематичних розсилок?

Укрінформ оновив пропозиції - за бажанням, натисніть кнопку і поставте галочку

ОБЕРИ ДАЙДЖЕСТ

Відмовитись від розсилки

Відправлено через

Як народилася ініціатива подарувати особливу ключку Трампу; Шкільне життя на глибині понад шість метрів; Аналізуємо закон про ветеранський бізнес

Школа – щоденний подвиг вчителів, дітей, батьків

Культурна дипломатія. Чому вона спрацьовує не так ефективно, як хотілося б?