Зеленський заявив, що українська армія не вийде з Донбасу

Після Аляски тиск на Україну може посилитися, але для Києва ключове – отримати гарантії безпеки, аби війна не повторилася.

«Віткофф (старший радник і помічник президента США Стів Віткофф – ред.) сказав, що мають бути територіальні поступки з обох боків. Отак це звучало. І що, напевно, Путін хоче, щоб ми вийшли з Донбасу. Тобто це звучало не так, що це Америка хоче, щоб ми вийшли. Коли ми провели ще дві зустрічі NSA (радників лідерів з питань безпеки – ред.), стало зрозуміло, чого хоче Путін. Це не пропозиція Трампа або Віткоффа», - розповів Зеленський під час спілкування з журналістами 12 серпня.

Зеленський назвав можливі варіанти розвитку подій після зустрічі на Алясці. «Авжеж, я хотів би бачити позицію Америки зважаючи на те, як все почалося – нашу територію окупували, українців вбивають і після цього мені кажуть: “Слухай, хочеш, щоб далі тебе не вбивали? Треба вийти”. А які гарантії безпеки? Вийти з Донеччини? А в чому компроміс? Ми будемо в НАТО? В ЄС? Я нічого не чув – просто жодної пропозиції, яка б гарантувала, що завтра не почнеться нова війна і Путін не спробує окупувати ще щонайменше Дніпро, Запоріжжя та Харків. Він вже двічі починав війни за різних президентів Америки, що його утримає від третьої війни?» - зауважив Президент України.

За даними дослідження, від початку повномасштабної війни до червня 2025 року Європа виділила щонайменше 35,1 мільярда євро військової допомоги через оборонні закупівлі — на 4,4 мільярда євро більше, ніж Сполучені Штати. При цьому значна частина наданої зброї більше не надходить із запасів, а закуповується безпосередньо в оборонної промисловості.

Зазначається, що Сполучені Штати у травні вперше від початку роботи адміністрації Дональда Трампа схвалили значний обсяг експорт зброї до України, але Київ має фінансувати ці закупівлі сам.

Натомість Німеччина виділила пакет військової допомоги на суму 5 мільярдів євро, що є найбільшою двосторонньою допомогою, згідно з дослідженням. Далі йде Норвегія ФРН з 1,5 мільярда євро і Бельгія з внеском у розмірі 1,2 мільярда євро. Нідерланди, Велика Британія та Данія виділили по 500–600 мільйонів євро.

Результати аналізів даних радіолокаційних супутників, який охоплює 150 об’єктів 37 компаній, показав, що будівельна діяльність на європейських збройових підприємствах різко зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як передає Укрінформ, про це повідомляє Financial Times.
Використовуючи понад 1000 прольотів радіолокаційних супутників, FT відстежило зміни на об’єктах, пов’язаних із виробництвом боєприпасів і ракет: двох «вузьких місць» у підтримці Заходу для України. Дані із супутників Sentinel-1 демонструють, що приблизно третина перевірених об’єктів мали ознаки розширення або будівельних робіт. Масштаб і поширення виявлених робіт свідчать про перехід Європи від виробництва у мирний час до створення промислової бази для більш стійкої військової готовності. 

А поки ЄС «шукає», «вивчає», «планує» та встановлює «залізні» двері на мостах із Росією (як в Естонії), українці попереджають, що Європі варто готуватися не до війни минулого. Командувач СБС ЗСУ Роберт Бровді (позивний Мадяр) нещодавно розповів західній аудиторії, чому без змін застарілих доктрин безпеки НАТО просто не витримає російської навали. За його словами, дрони нині створюють нову реальність на війні, до якої НАТО не готове. Наразі жодна країна-учасниця альянсу не спроможна захистити свої міста від «шахедів», які щодня летять безупинно по 200–300 штук. Читати далі