Друзі, до Вашої уваги праця
"Перша скрипка в оркестрі - Вітамін С. Короткий довідник"
від Партнера та лідера Компанії
Людмили Федорівни Чернової з м. Одеса
Ми впевнені, що ця інформація буде корисною для здоров'я Вас
та Ваших близьких!
Передмова
Більшість ссавців можуть самі виробляти вітамін С, за винятком людей, індійської курки, деяких мавп та морських свинок.
Людина не може синтезувати вітамін С і повністю залежить від вітаміну С, який отримується ззовні (наприклад, з їжі).
Ірвін Стоун – вчений, який вивчав вітамін С з 1934 року, теоретично вивів, що люди перестали синтезувати свій власний вітамін С унаслідок якогось нещасного випадку у своїй еволюції. Чи це була еволюційна примха, чи частина запланованої акції, ми не можемо сказати, але справедливо одне: нашому організму необхідний додатковий вітамін С, і це було відомо ще у 1740 році.
Трохи пізніше, британський морський лікар, доктор Деймс Лінд, у пошуках засобу від цинги провів свої дослідження на кількох групах людей, яким давав різні речовини. Група, якій давалися апельсини та лимони, показала найкращі результати. Про це він розповів у своїй книзі «Лікування цинги», яку видав через кілька років. Йому не всі повірили, і Британське Морське Міністерство не приймало його пропозиції щодо раціону моряків ще 48 років після опублікування книги.
Однак, його близький друг, капітан Дмеймс Кук послухався приписів лікаря і взяв лимони з собою на корабель. Сьогодні ми назвали б капітана Кука людиною, схибленою на здоровому способі життя. Він не чекав, доки медична бюрократія схвалить ці натуральні лікарські засоби. В результаті тисячі життів було врятовано.
У 1928 році було зроблено перше виділення вітаміну С доктором Сент-Джержем, а в 1933 році шведські вчені успішно синтезували ідентичну вітаміну С аскорбінову кислоту - назву, так добре відоме сьогодні.
Назва «аскорбінова кислота» визначає кислотну субстанцію. Незважаючи на свої надзвичайно корисні для здоров'я властивості, вона, нажаль, внаслідок свого кислотного походження подразнює слизову оболонку шлунка і кишечника, що може призвести до діареї.
I. Вітамін С – унікальний антиоксидант
Унікальність вітаміну С в антиоксидантній системі полягає в тому, що він водорозчинний. Вітамін С всмоктується в організмі легко та швидко.
Всмоктування у шлунково-кишковому тракті відбувається шляхом простої дифузії. Молекула вітаміну С настільки проста, що починає проникати в кров у слизовій оболонці рота, коли ми їмо, і потрапляє в кров та міжтканинну рідину без перешкод.
Для всмоктування та транспортування вітаміну С не потрібні жири, як для жиророзчинних вітамінів А або Е, всмоктування яких, наприклад, може погіршуватися при недостатній секреції жовчі, необхідної для розщеплення в кишечнику, чи недостатку жирів, які надходять з їжею.
Вітамін С не треба хелатувати, як мікроелементи, наприклад, цинк або селен. Слід пояснити, що хелати – особливі білкові сполуки, речовини, у тому числі мікроелементи, які доставляються по кровотоку до клітин. За даними новітніх досліджень, вітамін С має в своєму розпорядженні транспортний білок для циркуляції у крові та проникнення у клітини.
Ці його властивості дозволяють вітаміну С легко проникати в будь-які точки нашого організму, в тому числі ділянки, які погано омиваються кров'ю – хрящі та зв'язки, де він відіграє роль «першої скрипки» в антиоксидантному захисті.
II. Вплив вітаміну С на наш імунітет
Ефективність вітаміну С проти застуди та інфекцій – це відомий факт. Вітамін С має пряме відношення до роботи імунної системи. Розглянемо, від чого безпосередньо захищає нас імунна система? – від антигенів. Під цим поняттям об'єднуються віруси, бактерії, ракові клітини, грибки, бактерії, первинні мікроорганізми, різні мікрочастинки та всі інші сторонні тіла та утворення, які загрожують нашому організму. Отже, антигени є нашими ворогами. Вони вступають в бій з імунною системою, яка починає відбивати ці атаки.
Яким чином? Один із способів зводиться до того, що певні клітини імунної системи "пожирають" антигени. Інший спосіб боротьби – прогризти мембрану клітини бактерії, або чужорідного агента. При цьому вода, натрій та інші речовини проникають усередину бактерії та випливають із неї, руйнуючи її стабільний стан. Третій спосіб для ураження антигену – використання отрут, що виділяють білі клітини крові – лейкоцити. Саме лейкоцити приймають на себе основну частину боротьби. Як зробити так, щоб від цієї смертельної зброї вони самі не постраждали? – Для цього вони підтримують високий рівень вже згаданих антиоксидантів, особливо аскорбінової кислоти, концентрація якої в лейкоцитах у багато разів перевищує її наколишній вміст у рідкійї частині крові - так званій плазмі.
При недостатку вітаміну С здатність лейкоцитів до знищення патогенних мікроорганізмів різко знижується.
Зазначимо, що епідемії інфекційних захворювань припадають на холодний період року, коли спостерігається пік дефіциту вітаміну С у їжі. Коли лейкоцит має достатню кількість вітаміну С, він захищений і може виконати набагато більший обсяг роботи, ніж при дефіциті вітаміну С. Аналогічно, організму набагато вигідніше використовувати вітамін С, ніж виробляти нові білі клітини. Крім того, якщо та система в організмі, яка відповідальна за синтез лейкоцитів, змушена постійно працювати в напрузі, це призводить до її виснаження та деградації. У результаті імунна система організму виводиться з ладу.
Одним словом, імунну відповідь організму можна посилити у декілька разів. Перший шлях – достатнє забезпечення вітаміном С. Інший шлях – збільшити кількість білих клітин, наприклад, вживати жовтокорінь канадський. Його застосування призводить до збільшення вироблення білих клітин крові. (Роберт Аткінс. Біодобавки доктора Аткінса. 2000р.- 346стор.)
III. Вітамін С і сполучна тканина
Наше тіло складається з чотирьох різновидів тканини – сполучної, м'язової, епітеліальної та нервової. Сполучна тканина становить 85 % маси тіла. Це – хрящі, зв'язки, суглобові сумки, сухожилля, міжхребцеві диски, кістки, стінки судин тощо. Доведено, що однією з основних функцій аскорбінової кислоти є її участь в утворенні колагену та еластину. Колагенові волокна – головний компонент, присутній у більшості сполучних тканин, у тому числі судин, шкіри, кришталика очей, ясен, кісткової тканини та зубів. Колаген надає тканинам міцність і необхідний для нормальної функції всієї кістково-м'язової системи.
Колаген – це найпоширеніший білок; основною амінокислотою його є пролін, який після гідроксилювання бере участь в утворенні перехресних зшивок у колагені. Аскорбінова кислота необхідна для гідроксилювання проліну, а, отже, для синтезу колагену, підтримки його нормальної структури та функції. Інша функція вітаміну С, що впливає на міцність сполучної тканини - участь у транспортуванні солей сірчаної кислоти до клітин. А сірка, у свою чергу, - теж один із основних будівельників сполучної тканини.
І якщо колаген – поздовжні нитки сполучної тканини, то сірка – основа поперечних ниток. Іншими словами, стан сполучної тканини безпосередньо залежно від стану як поздовжніх, так і поперечних ниток. Вітамін С впливає як на те, так і на інше.
Враховуючи, що 85% нашого організму – це сполучна тканина, то за недостатньої кількості сполучної тканини швидше настає старіння таких тканин, як:
-шкіри на обличчі;
-суглобів та хрящової тканини;
-кісткової тканини (остеопороз);
-зубів, та їх подальше руйнування;
-ясен (пародонтоз) і.т.д.
-стінки судин (втрата їх еластичності)
Наприклад, якщо солей сірки не вистачає, то у сполучних тканинах виникають мікроскопічні розриви, що найчастіше проявляється в кровоточивості ясен і виникненні ран, які повільно загоюються. А якщо починають кровоточити ясна, то в більшості випадків, і в усьому організмі з'являється схильність до внутрішніх кровотеч. Відомо також, що у представників північних народів, які постійно відчувають дефіцит вітаміну С, дуже рано починають кришитися і випадати зуби. Звичайно, для міцності сполучної тканини потрібні й інші речовини, але при дефіциті вітаміну С сполучна тканина ніколи не буде міцною. За участю вітаміну С з амінокислоти проліну та гліцину утворюється винятково міцна тканина. Пронизана волокнами еластину, вона добре розтягується. Тому при дефіциті вітаміну С стінки кровоносних судин, у тому числі капілярів, втрачає еластичність, що, у свою чергу, збільшує навантаження на серце. При дефіциті вітаміну С шкіра втрачає еластичність і ознаки старіння проявляються значно раніше. Якщо ми поставляємо в організм у достатній кількості вітамін С і сірку, наша шкіра завжди залишається здоровою, гладкою та еластичною. Також для швидкого загоєння ран та опіків хворим та призначають вітамін С. Слід відзначити, що у спортсменів у моменти інтенсивних тренувань, кількість вільних радикалів в організмі різко зростає і з'являється велика потреба в антиоксидантах. Припустимо, спортсмен якісно і різноманітно харчується, тобто його організм забезпечений антиоксидантами для повсякденного життя. Однак, у моменти високих навантажень організм повинен збільшувати синтез власних антиоксидантів (Q-10 та ін.), а також виводити із запасників антиоксиданти - вітаміни А, Е, цинк, селен тощо.
Організм це і робить, от тільки він досить інертний, тому необхідну кількість власних антиоксидантів організм виробляє лише через деякий час, коли вільні радикали вже встигли завдати шкоди клітинам і тканинам. Також великі проблеми у спортсменів вільні радикали створюють у місцях, куди кров майже не надходить (суглобова сумка, зв'язки, хрящі тощо). Як антиоксидант, там основну боротьбу веде вітамін С, так як вітамін С в організмі не запасається, його концентрація у цих місцях у принципі не може збільшитися за час змагань. Хрящ не має судин і отримує поживні речовини не з кровотоку, а з синовіальної рідини, тому у спортсменів рано починаються дегенеративні зміни в суглобових хрящах.
На наш погляд – це одна з основних причин захворювання суглобів та зв'язок у спортсменів. Вирішення цієї проблеми – у прийомі додаткові дози вітаміну С перед тренуваннями та змаганнями. Ми можемо за допомогою цього вітаміну заздалегідь і на весь період змагання досягти необхідної концентрації антиоксидантів в організмі.
Як не парадоксально, проблеми з суглобами виникають не тільки від надмірного навантаження, при якому виробляється підвищений вміст вільних радикалів, а й від гіподинамії (малорухомого способу життя). При дефіциті вітаміну С стан кісток страждає з різних причин: по-перше, через погіршення якості колагену;
по-друге, через недостатнє утворення активної форми вітаміну D не забезпечується потреба організму у кальції;
по-третє, при дефіциті вітаміну С організм не справляється з нейтралізацією великої кількості вільних радикалів, тому кислотно-лужна рівновага крові порушується у бік окислення, і для відновлення рівноваги крові необхідно олужнювати кров. Для цього організм починає забирати кальцій із кісток.
Отже, застосування вітаміну С є як основою профілактики захворювань суглобів, так і обов'язковою складовою комплексного лікування захворювань суглобів!
Вище було зазначено, що антиоксидантна функція вітаміну С особливо важлива в неомивних кров'ю ділянках (хрящі, зв'язки). Практика показує, що лише після тижневого споживання підвищеної дози концентрація вітаміну С у тканинах (хрящі, зв'язки) досягає потрібного значення
IV. Вітамін С – енергетичний вітамін
Як відомо, жири є чудовим джерелом енергії. Але, щоб отримати жирові калорії, необхідно подолати низку перешкод. Головна з них – це непроникна мембрана мітохондрій, де згоряють жирні кислоти. Щоб втягнути в мітохондрії жирні кислоти, клітина використовує спеціальний переносник – карнітин. Мітохондрія (енергетична фабрика клітин) може купатися в жирних кислотах, але без карнітину жирні кислоти в неї не потраплять. Розглянемо клітину організму. У ній знаходиться мітохондрія, де згоряють жирні кислоти, і виробляється енергія.
Карнітін – «поромник» жиру в мітохондрії. А карнітин із лізину виробляється за участю вітаміну С. Немає вітаміну С та лізину – немає синтезу свого власного карнітину. Однак, навіть призначення лікування за допомогою гормонів щитовидної залози може не принести бажаного результату. Насправді щитовидна залоза може і виробляти достатньо тироксину, але він руйнується вільними радикалами, позбавлений захисту вітаміну С, і не доходить до клітини.
Таким чином, вітамін С є охоронцем гормону щитовидної залози, тироксину, на його шляху по крові до клітин. Тироксин, у свою чергу, приймає активну участь у забезпеченні клітин киснем, що дозволяє спалювати жири та отримувати енергію.
V. Вітамін С і зайва вага
Як було сказано вище, у забезпеченні енергією у наших клітинах жири відіграють рольт палива, карнітин виконує роль «паромника» палива до печі (мітохондрій), а тироксин бере участь у забезпеченні клітин киснем, без якого неможливе горіння палива.
А оскільки вітамін С бере участь як у виробленні карнітину, так і в захисті молекул тироксину, то проблема зайвої ваги безпосередньо пов'язана із забезпеченням нашого організму вітаміном С.
Крім того, для боротьби з зайвою вагою необхідно дотримуватися балансу між надходженням калорій у наш організм та їх витратою. Найчастіше саме відновлення порушеного балансу призводить до позитивних результатів. Жодні дієти не допоможуть, якщо Ви отримуєте калорій більше, ніж витрачаєте. Тому порятунок від надмірної ваги – це контроль над калорійністю їжі, яка надходить протягом доби, плюс фізична активність. А це, наприклад, щоденне 40 хвилинне заняття на тренажері та додатковий прийом карнітину у перші 3 місяці занять. Для збільшення виробітку власного карнітину перші два місяці занять необхідно приймати додаткову дозу вітаміну С. Метод випробуваний. Якщо немає клініки, результат 100%.
VI. Вітамін С, захворювання легень та куріння
Легені нашого організму мають у своїй будові альвеоли. Це маленькі повітряні камери, що нагадують бульбашки. Стінки альвеоли тонкою плівкою вистилає сурфактант. Легеневий сурфактант – компонент захисної системи легень. Важливою властивістю сурфактанту є захист від вільних радикалів, які надходять у легені разом із повітрям. Таким чином, легеневий сурфактант відіграє важливу роль у формуванні бар'єрної функції альвеол, тому вміст у ньому вітаміну С, як і в лейкоцитах, на два-три порядки вище, ніж у крові.
Дефіцит вітаміну С несприятливо позначається на бар'єрній функції легеневої тканини, що веде до різних захворювань легень.
Таким чином, сурфактант повинен мати достатньо антиоксидантів, і для цього йому простіше використовувати аскорбінову кислоту, яка є водорозчинною речовиною. Вітамін С легко руйнується теплообробкою продуктів, світлом, смогом та курінням. Серед багатьох факторів шкідливого впливу тютюнового диму на організм людину ми виділяємо виснаження запасів вітаміну С у курців. З кожною викуреною сигаретою Ви витрачаєте 35мг вітаміну С.
VII. Вплив Вітаміну С на клітини мозку та пам'ять
Наукові дослідження останніх років вказують, що наявність вільних радикалів та стрес є важливими факторами, що сприяють виникненню хвороби Альцгеймера та інших хвороб, пов'язаних із дегенеративними процесами в мозку. Тому вітамін С має велике значення для нормальної функції клітин мозку. Вчені довели, що один із нервових подразників – ацетилхолін, який покращує пам'ять та концентрацію уваги, теж залежить від вітаміну С, що також доводить значення цього вітаміну для нашого психічного здоров'я. Наприклад, прийом вітаміну С вже за годину призводить до відновлення рецепторів, до яких "швартуються" молекули ацетилхоліну. Якщо дефіцит вітаміну С став запускаючим механізмом цих хвороб, він має бути включений до терапії.
VIII. Вітамін С та стрес
Винятково важлива роль вітаміну С в адаптаційних реакціях організму. Вітамін С активує біосинтез кортикоїдних гормонів у корі надниркових залоз, відповідальних за стійкість та адаптацію організму до змінних умов зовнішнього середовища. Вітамін С – антистресовий вітамін.
IХ. Вітамін С та діабет
Основним наслідком інсуліно-незалежного діабету II типу є атеросклероз. Тут вітамін С майже так само важливий, як важлива підтримка нормального рівня цукру в крові. Крім того, що він допомагає запобігати наростанню концентрації холестерину, вітамін С оберігає організм від глікозилювання – ушкодження, викликаного високим рівнем цукру в крові, коли відбувається «поїдання» цукром стінок судин. Чим більше вітаміну С споживає діабетик, тим більшою мірою знижується шкідливий вплив цукру на наші тканини. Крім того, дослідження, проведені з вживанням щоденної дози вітаміну С в 2 г показали, що він має здатність контролювати рівень цукру в крові. Це дуже важливо для організму, так як при підвищеному вмісті цукру в крові організм збільшує вироблення інсуліну. І якщо не вжити заходів до врегулювання цукру, то ділянка підшлункової залози, відповідальна за синтез інсуліну, деградує і зрештою припиняє синтез. У результаті діабет стає інсулінозалежним. Вітамін С покращує обмін жирів, нормалізує обмін холестерину, захищає холестерин та ліпопротеїди від окислення, що веде до зупинення розвитку атеросклерозу.
Х. Вітамін С та коронавірус COVID-19
Протягом десятиліть лікарі спостерігали потужну противірусну дію вітаміну С. У ЗМІ недостатньо висвітлюється цей ефективний та успішний підхід до протидії вірусам загалом і коронавірусам зокрема. Дуже важливо максимально збільшити антиоксидантну здатність організму та природний імунітет, щоб запобігти та мінімізувати симптоми, викликані вірусним ураженням. Імунітет та середовище мають вирішальне значення. Більшість смертей від коронавірусу викликано пневмонією. Вже більше 80 років відомо, що вітамін С дуже корисний для пацієнтів із пневмонією. У 1936 році Гандер та Нідербергер виявили, що вітамін С знижує температуру і зменшує біль у пацієнтів з пневмонією. [1] Також у 1936 році Хохвальд самостійно повідомив про схожі результати. Він давав 500 мг вітаміну С кожні дев'яносто хвилин. [2] Маккормік давав 1000 мг вітаміну С внутрішньовенно, потім 500 мг перорально кожну годину. Він повторював ін'єкцію кілька разів. На четвертий день його пацієнт відчув себе так добре, що добровільно відновив роботу без будь яких побічних ефектів. [3] У 1944 році Слоткін та Флетчер повідомили про профілактичну та терапевтичну цінності вітаміну С при бронхопневмонії, абсцесі легені та гнійному бронхіті. «Вітамін С значно полегшив це стан та швидко відновив нормальну легеневу функцію». [4] Далі Слоткін повідомив, що «вітамін С регулярно використовується загальними хірургами в лікарні Мілларда Філлмора у Буффало як профілактичний засіб від пневмонії, з повним зникненням цього ускладнення». [5]
За даними Центрів США боротьби з хворобами, у США близько 80 000 осіб вмирають від щорічних епідемій грипу, який переростає в пневмонію. Коронавірус – дуже серйозне заразне захворювання. Але зараження вірусом багато в чому залежить від сприйнятливості
Організму конкретної людини на момент інфікування. Добре відомо, що низький рівень вітаміну С в організмі підвищує сприйнятливість до вірусів [6] Вітамін С знижує важкість перебігу захворювання та смертність. Одна справа бути хворою вірусом, а інше – померти від вірусної хвороби.
Слід підкреслити, що лише 200 мг вітаміну С щодня призводили до 80% зниження смертності серед тяжко хворих госпіталізованих пацієнтів з респіраторним захворюванням. [7] І так, з вітаміном С чим більше, тим краще. Фредерік Р. Клєнер і Роберт Ф. Кеткарт успішно лікували грип та пневмонію дуже високими дозами вітаміну С. Клєнер публікував свої результати, починаючи з 1940-х років; [8] Cathcart починаючи з 1970-х років. [9] Вони використовували як пероральне, і внутрішньовенне введення. «Вітамін С ефективний для зменшення тривалості важкої пневмонії у дітей віком до п'яти років. Насичення киснем покращилося менше, ніж за один день". [10] Нещодавнє плацебо-контрольоване дослідження показало, що «вітамін С повинен бути включений до протоколу лікування дітей з пневмонією, щоб знизити смертність та захворюваність». В цьому дослідженні більшість дітей були немовлятами до одного року. За співвідношенням до маси тіла скромна доза в 200 мг для маленьких дітей фактично буде еквівалентна 2000-3000 мг/день для дорослого. [10]
Хоча багато хто справедливо стверджує, що доза повинна бути високою, навіть невелика кількість додаткового вітаміну С рятує життя. Це дуже важливо для людей з низьким доходом та невеликою кількістю варіантів лікування. Лікарі Ортомолекулярної Медицини та Міжнародного Товариства Ортомолекулярної медицини закликають використовувати метод, заснований на поживних речовин, для запобігання або мінімізації симптомів майбутньої вірусної інфекції.
Наступна схема з недорогих добавок рекомендується для дорослих,
для застосування у дітей зменшіть дозування пропорційно масі тіла:
Вітамін С: 3000 мг (або більше) на день, розділеними дозами, можна по 1000 мг кожні 8 годин
Вітамін D3: 2000 міжнародних одиниць в день. (Почніть з 5000 МО / день протягом двох тижнів, потім зменшіть до 2000
Магній: 400 мг на день (у формі цитрату, малату, хелату або хлориду)
Цинк: 20 мг на день
Селен: 100 мкг (мікрограмів) на день.
Вітамін C [1] , вітамін D [2] , магній [3] , цинк [4] і селен [5] , як було доведено, зміцнюють імунну систему проти вірусів. Підставою для використання високих доз вітаміну С для профілактики та боротьби з вірусними захворюваннями можна простежити від раннього успіху вітаміну С у боротьбі з поліомієлітом, про який вперше було повідомлено наприкінці 1940-х років [6]. Багато людей про це не знають і навіть дивуються. Додаткові клінічні дані, накопичені за десятиліття, призвели до появи антивірусного протоколу, опублікованого ще 1980 року. [7] Уряд Шанхаю офіційно рекомендує вітамін C для COVID-19 Уряд Шанхаю, Китай, оголосив у своїй офіційній рекомендації, що COVID-19 слід лікувати більшою кількістю внутрішньовенного вітаміну C. Рекомендації щодо дозування варіюються в залежно від тяжкості захворювання, від 50 до 200 міліграмів на кілограм маси тіла на день.
Річард З. Ченг (Richard Z. Cheng, MD, PhD), доктор медицини, доктор наук, китайський лікар-фахівець, тісно співпрацює з медичними тадержавними органами з усього Китаю. Він відіграв важливу роль у проведенні як мінімум трьох китайських клінічних досліджень вітаміну С. В даний час доктор Ченг знаходиться в Шанхаї, продовжуючи докладати зусиль, щоб спонукати все більше китайських лікарень проводити терапію вітаміном С, яка включає високі пероральні дози, а також внутрішньовенно. Офіційна заява з другої лікарні університету Сіань Цзяотунгласіт: “У другій половині дня 20 лютого 2020 року ще 4 пацієнти з новою тяжкою коронавірусною пневмонією одужали з C10 West Ward лікарні Tongji. Ми вважаємо, що для пацієнтів з тяжкою неонатальною пневмонією та тяжкохворих пацієнтів прийом вітаміну С слід починати якомога скоріше після вступу до лікарні.
Застосування великих доз вітаміну С може мати сильний антиоксидантний ефект, зменшення запальних реакцій та покращення ендотеліальної функції. Численні дослідження показали, що доза вітаміну С багато в чому пов'язана з ефектом лікування. Висока доза вітаміну С може не тільки покращити противірусну дію, але що більше важливо, може запобігати та лікувати гостре пошкодження легень (ALI) та гострий респіраторний дистрес (ARDS). Прихильниками вітаміну С є лікарі та нутриціологи. Це досвідчені, дипломовані клініцисти, які ознайомилися з науковими роботами, ось невелика добірка:
Even small supplemental amounts of vitamin C can keep severely ill patients from dying. [Hunt C et al. Int J Vitam Nutr Res 1994;64:212-19.]
Infants with viral pneumonia treated with vitamin C had reduced mortality. [Ren Shiguang et al. Hebei Medicine 1978,4:1-3]
17,000 mg/day vitamin C given intravenously shortened intensive care unit stay by 44%. [Hemilä H, Chalker E. Nutrients. 2019 Mar 27;11:4.]
200 mg of vitamin C reduced duration of severe pneumonia in children. Oxygen saturation was improved in less than one day. [Khan IM et al. J Rawalpindi Med Coll (JRMC); 2014;18(1):55-57 ]
Джерело: https://proautism.info/vitamin-s-i-koronavirus-covid-19/
Важливо пам’ятати, що успішна профілактика та лікування респіраторних інфекцій великими дозами вітаміну С добре відомі і практикуються лікарями з усього світу. Профілактика – це завжди краще, ніж лікування.
І. Як визначити дефіцит вітаміну С
Вітамін С виконує свої функції головним чином усередині клітин, і його концентрація в плазмі крові не завжди відображає внутрішньоклітинні концентрації, а отже і їх функціональну доступність. Тобто, концентрація вітаміну С в плазмі крові залежить від недавнього надходження його з їжею і не є достовірним показником стану тканинних запасів. Останні можуть бути з більшим ступенем достовірності оцінені шляхом визначення вмісту вітаміну С у лейкоцитах. На практиці необхідність у такому дослідженні виникає рідко, оскільки аскорбінова кислота – дешева та нетоксична речовина, і найпростішим способом підтвердження дефіциту вітаміну С є пробна терапія. Якщо ми недоотримуємо необхідні вітаміни, наш організм не працює на всю свою міць. Задовго до того, як проявиться сама хвороба, деякі попереджувальні ознаки дозволяють нам дізнатися, що приймається недостатньо вітамінів. Вивчивши симптоми, часто можна отримати ясне уявлення, яких саме вітамінів нам бракує. Нижче наведені дані, вказують на можливі ознаки, пов'язані з дефіцитом вітаміну С. Перевіривши, що до Вас застосовно, Ви можете виявити, що досадлива невелика слабкість організму, яку Ви вважали само собою зрозумілою, може бути пов'язана в недостатньому прийомі вітаміну С:
-легке утворення синців;
-кровоточиві ясна;
-порізи, виразки та рани повільно загоюються;
-низька опірність застудам та грипу;
-непосидючість або дратівливість;
-набряки обличчя;
-ламкі кровоносні судини очей;
-розхитування зубів, втрата відчуття зубів;
-слабкість або біль у суглобах;
-сильне випадіння волосся;
-кровотечі з носа;
-анемія.
Слід враховувати, що це є приблизна форма аналізу. Деякі симптоми можуть мати інші причини, що не відносяться до вітаміну С, проте вони сигналізують про неблагополуччя в організмі.
ІІ. Джерела вітаміну С:
Багатими джерелами вітаміну С є:
- Овочі (брокколі, брюсельська капуста, спаржа, цвітна капуста, картопля, помідори, перець червоний, хрін, щавель, редиска.)
- Фрукти та ягоди (апельсини, лимони, полуниця, ананас, грейпфрут, ківі, агрус, шипшина сушена, вишня, суниця садова, смородина червона і чорна)
- Органічне м'ясо (печінка, надниркові залози, нирки)
-Трави (люцерна, коров'як, корінь лопуха, хвощ, соснові голки, листя фіалки, очанка, насіння фенхелю, червона конюшина, пажитник сінний, хміль, ламінарія, м'ята перцева, кропива, овес, петрушка, деревій, подорожник, лист малини, шоломник.
Наприклад, відоме джерело вітаміну С - чорна смородина містить 200 мг/100г, шипшина - 650 мг/100г, обліпиха містить 200 мг/100г, апельсин 40-65 мг/100г і ці цифри достовірні лише для дозрілих, свіжозірваних та вирощених на відкритому ґрунті фруктах та овочах.
Тому отримати необхідну кількість вітаміну С із продуктів харчування вкрай складно.
Важливо також враховувати, що вітамін С руйнується при термічній обробці, тому доцільно не переварювати овочі, при можливості овочі та фрукти треба їсти сирими, або ж готувати на пару.
ІІІ. Дозування
У сучасному світі, де є багато руйнівних факторів здоров'я, людям потрібно набагато більше вітаміну С, ніж вони припускають.
Кількість вітаміну C розраховується приблизно кілька десятків міліграмів на кілограм ваги тіла на день. Ця цифра може значно збільшуватися, наприклад, при стресі. Офіційно рекомендується набагато менше - 100мг на день, для дорослих у 70 кг ваги це становитиме лише 1 мг/кг на день. Тому, враховуючи сучасну обстановку:
1000 мг (1 гр) на день є мінімальним дозуванням для дорослого!
Під час хвороби або стресу організм потребує додаткового вітаміну С.
IV. Який вітамін С треба обирати
На ринку лікарських засобів представлені різні форми вітаміну С, які за ефективністю сильно різняться. Для загальнооздоровчих цілей можна приймати звичайну аскорбінову кислоту. Однак, аскорбінова кислота має важливий недолік - викликає печію, і якщо приймати її у високих дозах, можливе подразнення слизової оболонки шлунка.
Цього можна уникнути, якщо застосовувати естерефіковану форму вітаміну С. У 80-х роках. невелика компанія під ім'ям Inter-cal проводила дослідження, працюючи над новим виробничим процесом. Було виявлено, що натуральні побічні продукти, які називаються метаболітами, надзвичайно збільшують абсорбцію одержаного вітаміну С. Ці природні метаболіти, будучи незвичайним каталізатором, збільшують ефективність дії вітаміну С: підвищують рівень поглинання вітаміну С, збільшують період, протягом якого вітамін залишається в організмі, перш ніж виводитиметься. Це пролонгований ефект. 18 квітня 1989 року цій покращеній формі вітаміну С, що отримала назву Ester-C, був виданий патент США. Ця форма створена шляхом поєднання вітаміну С з необхідними мінералами, такими як кальцій, магній, калій, натрій та цинк.
Отримана речовина не створює кисле середовище і містить метаболіти вітаміну С. Естерифікований вітамін С потрапляє кров'яне русло та тканини у 4 рази швидше, ніж стандартний вітамін С, більш ефективно проникає в клітини та затримується в тканинах організму більш тривалий час, перш ніж буде виведений.
Вітамін З у такій формі утримується організмом протягом 8-12 годин (звичайна аскорбінова кислота з організму виводиться протягом трьох годин), тобто, має пролонговану дію.
Прийом такого вітаміну С з інтервалом в 12 годин (у два прийоми) дозволяє підтримувати необхідний рівень вітаміну в крові протягом всієї доби.
До того ж дії мінералів, що входять до складу Ester-C форми нерідко націлені на ті самі порушення здоров'я, для яких застосовується вітамін С.
Встановлено, що найефективніше вітамін С засвоюється з їжі, коли він надходить разом із біофлавоноїдами. Ці речовини в природному стані часто містяться в тих самих природних джерелах, що і вітамін С. Біофлавоноїди діють як синергісти аскорбінової кислоти, посилюючи її антиоксидантний ефект. Тому аскорбінову кислоту бажано вживати разом із біофлавоноїдами в рівних частках. Крім того, приймаючи високі дози вітаміну С у вигляді аскорбінової кислоти, ми мінятимемо гомеостаз крові (окислюватиме її) і кислота дратуватиме слизову оболонку шлунка. Аскорбінова кислота, яка часто присутня у жувальних таблетках вітаміну С, атакує своєю кислотністю зуби і моляри, що може спричинити проблеми з емаллю та псування зубів. Тому важливо переконатися, що жувальні таблетки вітаміну С не містять аскорбінової кислоти. Це особливо важливо для людей, які мають підвищену кислотність шлунка, які з цієї причини відмовляють собі у прийомі вітаміні С, і добровільно прирікають себе на його дефіцит, чим завдають непоправної шкоди своєму здоров'ю.
Тому нутріціологи рекомендують приймати вітамін С у некислотній формі, у вигляді солі аскорбінової кислоти – аскорбату, це може бути кальцію aскорбат, магній аскорбат, цинкаскорбат, калійаскорбат, марганець аскорбат.
У формулі відстежуйте присутність біофлавоноїдів.
Прикладами таких препаратів на ринку є:
Цепролонг
https://www.vitamax.ua/catalog/antioksidanty/2680/
Магнум С
https://www.vitamax.ua/catalog/antioksidanty/2630/
Одна таблетка містить 500 мг вітаміну С у формі калієво-магнієвого аскорбату, яка не порушує кислотно-лужну рівновагу крові і не впливає на слизову оболонку шлунка.
Автор: Чернова Людмила Федорівна,
Нутриціолог, валеолог, Член Товариства натуральної медицини.
з побажаннями миру та міцного здоров'я
VITERITY GLOBAL