Ми часто занадто вимогливі до себе, інших і світу. І прагнучи завжди і у всьому ідеалу, отримуємо перманентний стан незадоволеності. Адже досконалості не існує. Зрештою, ми зависаємо в пастці, яку можна назвати «параліч перфекціоніста». Рухатися вперед неможливо, тому що немає конкретної мети, проте є втома. Зійти з дистанції означає визнати свою помилку. А ми ж прагнемо ідеалу. В роботі перфекціонізм може вилитися в затягування термінів, саботаж, підвищений рівень стресу, відсутність креативу. То що ж робити, якщо ви перфекціоніст? Радить бізнес-коучка Ірина Стрельникова: «Основне завдання перфекціоніста — вивести своє мислення зі звичної колії під знаком: «Якщо я помилився, то я лузер». Як це зробити? Простий і практичний спосіб — навчіться ставитися до себе як до друга. Ви ж не сказали б другові, який помилився: «Нікчемо, як ти міг так вчинити?» Ні, швидше за все, ви б знайшли спосіб підтримати і надихнути його. Подивіться на себе очима найкращого друга. Що б ви собі сказали? Як би підтримали? Також потужні антидоти перфекціонізму — гумор і самоіронія. Перфекціоніст завжди дуже серйозний і скутий. Гумор розкріпачує, дозволяє вам стати більш людяним. А іншим людям — побачити у вас таку саму людину, як і вони. З усіма недоліками, нісенітницями й дурницями. Тому умійте посміятися над собою». Більше про перфекціонізм, його ознаки, причини та наслідки, читайте за посиланням>>> |
