Всім привіт! Цьогоріч я вирішила взагалі ніяким чином не відзначати 8 березня. Не те щоб раніше я його святкувала — так, обмінювалися подарунками з сестрою та подружками. Але цієї весни захотіла прибрати будь-який наліт винятковості з цього дня. Попередила чоловіка, щоб не дарував ні квітів, ні презентів, повідомила рідним, що мене можна не вітати. Навіть в нашому медіа ми не готували жодну «спеціальну» статтю. Але зранку 8 березня я зайшла в соцмережі й побачила, що усі бренди в моїй стрічці так чи інакше згадували про свято. А увечері вийшла на вулицю — і там було море квітів: їх продавали дорогою до метро, несли жінки й чоловіки. І я подумала, що ох як нескоро ще цей день перестане для усіх нас бути особливим. Поки існують такі явища як сексизм, залежність рівня зарплати від статі, жіночі та чоловічі професії та обов’язки й багато інших, буде і 8 березня. А коли все це зникне, то особливий день для жінок виглядатиме максимально дивним у цьому світі рівних прав та можливостей. А поки, любі дівчата, боротьба триває. Пам’ятайте, що ви круті, і не давайте себе ображати — ні чоловікам, ні роботодавцям! |
