8 лютого 2021, відбулась онлайн/офлайн зустріч членів ЄУЕА. Порядок денний був наступний:

1. Обговорення актуальної ситуації по ВДЕ сектору.
2. Виступ Костянтина Гури, в.о. голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
3. Розвиток водню, обговорення проекту Дорожньої карти з розвитку водню.

Висновки першої частини зустрічі щодо відновлюваної енергетики:

Юрій Кубрушко, член ради ЄУЕА, керуючий партнер IMEPOWER, проінформував, що Гарантований покупець здійснив остаточну оплату ВДЕ за електроенергію, встановлену в грудні 2020 року. Як результат, рівень виплат ВДЕ за електроенергію, поставлену в серпні-грудні 2020 року, становить 100%. Гарантований покупець здійснив першу виплату "старого" боргу ВДЕ. Вчора, було перераховано 0,9 млрд. грн. із загальної заборгованості на 22,4 млрд. грн., накопиченої станом на 1 серпня 2020 р. Спочатку кошти надійшли від державних банків, які підписали кредитні угоди з ОСП (Укренерго) на загальну суму 10,25 млрд грн. Перший транш був розподілений Гарантованим покупцем 50-50 між ВДЕ та Енергоатомом (який також отримав 0,9 млрд грн у рахунок погашення боргу).

• Лоїк Лерміньо, представник компанії GURIS в свою чергу також окреслив складну ситуацію на ринку ВДЕ в Україні та зазначив, що ситуація з виплатами може погіршитися навесні. Він запропонував 2 підходи щодо покращення ситуації: подавати позови до суду лише для часткової компенсації виплат, а не повної суми, але інші учасники конференції , що час для цього вже пройшов, і ці кроки наразі є нерелевантними. Інша ідея була – розпочати обговрення притягнення до кримінальної відповідальності директора ДП «Гарантований покупець», проте ця ідея також не отримала підтримки іншими учасниками зустрічі.
• Олександра Гуменюк повідомила про можливість організації окремої зустрічі членів ЄУЕА з в.о. Міністра енергетики України Юрієм Вітренко. Членами ЄУЕА було обговорено, що у разі проведення такої зустрічі, не надавати жодних пропозицій, але представити чіткі розрахунки з  проблемних питань сектору відновлюваної енергетики.

У другій частині зустрічі членів ЄУЕА Костянтин Гура представив свою презентацію щодо основних напрямків діяльності Державного агентства енергоефективності та енергозбереження України та відповів на запитання членів ЄУЕА. Зокрема, Костянтин Гура розповів, що Україна має певний геп в сфері енергоефективності (ми споживаємо у 2-3 рази більше електроенергії, ніж сусідня Польща, яка має майже таку саму територію та густоту населення). З тих пір, як Україна приєдналась до Кліматичної Угоди, вона зобов’язалась досягти мінімізації викидів вуглецю до 2050, і досягти це можна лише завдяки сприянню енергоефективності. Голова Держенергоефективності також окреслив нагальні ініціативи, над якими працює Агенство, а саме:

• Системи гарантій походження електроенергії. Адже кожен споживач має право знати яку електроенергію він споживає, тому Україна має забезпечити надання гарантій походження.
• Біоенергетика, в сфері якої агентство вже розробило 5 законопроектів. На думку Костянтина Гури, треба створити дієву біржу для продажу такого виду палива. Ключовим питанням є вартість та якість біомаси. Головне завдання Держенергоефективності це створення прозорого майданчику, де всі виробники біомаси будуть продавати чисту та якісну біомасу та по доступним цінам.
• Вирощування енергокультур на землях не придатних до агрокультур. Наразі, по більшому рахунку ці землі дійсно ніяк не використовуються. Агентство планує здавати органам влади ці землі дешеве, ніж собівартість, що в майбутньому дозволить залучити інвесторів.
• Розвиток ринку біометану. Основним завданням цієї сфери Костянтин Гура вбачає можливість віддавати біометан в одній точці і споживати в іншій. Це може стати можливим завдяки залученню Оператора ГТС, яких дійсно може сприяти розвитку цієї технології. Також Костянтин Гура вважає за потрібне звільнити біопалива від сплати Вуглецевого податку, адже це не є загальносвітовий принцип.
• Розвиток «зеленого» водню, над яким вже активно працює агентство та бере участь в розробці дорожньої карти.
• Переробка відходів та їх утилізація. Наразі 99% відходів в Україні йдуть на полігони, в той час, як у Швеції 99% сміття переробляється.
• Робота над впровадженням зелених облігацій. Очікується, що така форма грошової допомоги зможе залучити близько 30 млрд. євро до економіки України до 2030 року.

Питання:

Наскільки зараз є актуальними долучення ассоціації у вашу роботу? Де ми можемо бути Вам корисними?

«По-перше, це сприяння прийняттю законодавства в Україні. Ми досить ефективно розробляємо його. Наразі ми маємо сукупно 17 законопроєктів і нормативно-правових актів. Сподіваємось, що асоціація зможе вивчити ці ініціативи та підтримати їх, виходити в парламент та сприяти затвердженню цих проектів владою.  По-друге, ми маємо декілька робочих груп і завжди за те щоб активно співпрацювати. Будемо раді, якщо ви будете долучатися до них», - відповідає Костянтин Гура.

Будь ласка, розкажіть детальніше про впровадження зелених облігацій?

«Зелені облігації можуть бути суверенні, муніципальні та корпоративні. Ми вибрали для себе вектор муніципальних облігацій. Це передбачає, що муніципалітети можуть приймати у себе програми на місцевому рівні та формувати ідеї, в яких наше агенство має забезпечити супровід та реалізацію розроблених проектів, а вже після проходження верифікації проекту, фінансові інстанції зможуть випускати емісію облігацій. Відкрити лишилось питання хто проводитиме верифікацію.»

Тобто муніципалітети фактично вже можуть розпочати роботу над облігаціями?

«І так, і ні. Питання полягає в тому, хто буде верифікувати зелені облігації. Наразі є доступні варіанти розвитку подій: здійснювати верифікацію покладаючись на Держенергоефективності спільно з іншими міністерствами, або верифікувати облігації, звернувшись до приватних комерційних організацій, проте вартість такого випуску буде набагато дорожчою, але швидшою».

Презентація К. Гури в додатку.

Третя частина зустрічі стосувалася Водневої робочої групи. Загалом учасники зазначили наступне:

• Проект Водневої дорожньої карти має ряд прогалин, зокрема: невизначеність часових меж, за яких маюсь бути розроблені проекти; відсутність потенційного споживача та інтеграційних схем до економіки України; відсутність розрахунків та конкретних кроків щодо загальної кількості вироблення та споживання зеленого водню.
• Було також зазначено, що Воднева дорожня карта має радше теоретичний характер, аніж практичний.
• Перш за все треба розпочати з чіткого визначення «зеленого водню», а також ринки збуту виробленого водню, та його застосування, включаючи потенціал балансування енергетичної системи.

Sincerely,

Oleksandra Gumeniuk